Церковне свято 13 листопада: що не можна робити і кому молитися про мир у сім'ї

У п’ятницю, 13 листопада 2026 року, православні за новим календарем вшановують святителя Іоана Златоуста, архієпископа Константинопольського. За народним повір’ям, цього дня ліплять вареники на достаток, а брати чи давати в борг остерігаються, щоб не втратити удачу.

Як розповідає "Телеграф", у народі день називають Златоустом і вважають його сприятливим для подорожей.

Церковне свято 13 листопада

Іоан жив у IV столітті в Антіохії, походив із заможної родини та здобув добру освіту. Спочатку працював адвокатом і вирізнявся красномовством. У 25 років охрестився, після чого пішов у пустелю, де чотири роки провів на самоті в молитві.

Повернувшись до Антіохії, Іоан присвятив себе церковному служінню. За дар проповідника його прозвали Златоустом. Він допомагав бідним, відкривав лікарні та притулки, а згодом став архієпископом Константинополя. Викриваючи жадібність можновладців, святитель потрапив у немилість і був відправлений на заслання, де помер 407 року.

За юліанським календарем пам’ять Іоана Златоуста вшановують 26 листопада. Натомість 13 листопада за старим стилем згадують преподобних Спиридона й Никодима Києво-Печерських та праведного Петра Калнишевського Багатостраждального.

Про що моляться і як проводять цей день

До святителя Іоана Златоуста звертаються з молитвами про допомогу в навчанні, зцілення від тяжких захворювань і подолання бідності. Також просять про мир у сім’ї та покарання ошуканців і хабарників.

Головна народна традиція Златоуста – ліпити вареники. За давнім повір’ям, що більше їх приготувати та з’їсти цього дня, то вдалішим і багатшим буде наступний рік. Зі святковою стравою також пов’язували побажання здоров’я: вірили, що хвороби оминатимуть оселю.

День присвячують добрим справам і допомозі людям, які цього потребують. У народі також вірили, що дорога на Златоуста буде вдалою, а розпочаті справи намагалися неодмінно довести до кінця.

Що не можна робити та які є погодні прикмети

Церковна традиція закликає уникати гніву, заздрості, лінощів і жадібності. Не слід засуджувати інших, відмовляти нужденним у допомозі та промовляти злі слова. Особливе місце цього дня посідає безкорисливість, якою прославився святитель.

За народними повір’ями, на Златоуста не варто брехати, позичати щось або давати в борг: із такими діями пов’язували втрату домашнього достатку. Також остерігалися приймати подарунки за свою працю, стригтися й фарбувати волосся, шити, прати білизну та віддавати дитячі іграшки й одяг.

За погодою 13 листопада намагалися передбачити наближення холодів. Дрібний дощ вважали ознакою тривалої негоди, а сильний вітер – похолодання й морозів. Жваве цвірінькання горобців пов’язували з потеплінням, спів снігурів – із морозною погодою.

Якщо на деревах залишалося багато листя, чекали затяжної зими. Увечері придивлялися до неба: за народною прикметою, велика кількість яскравих зірок віщувала ясну зиму без сльоти та суворих морозів.

Раніше "Телеграф" розповідав, коли починається Різдвяний піст і чому його називають Пилипівкою.