"Травень прийде – голосувати будемо?" Чи переоберуть Зеленського і хто ще з політиків готується до виборів

Інформація західного видання The Economist про те, що команда Володимира Зеленського замислюється над проведенням президентських виборів у 2025 році, без сумніву, сколихнула медіапростір. У своїй статті журналісти підкреслили, що такий крок дозволить чинній владі зміцнити свої позиції. Питання дійсно може зрушитись після обрання нового президента США. Однак є чимало "але".

Про необхідність проведення виборів в Україні для підтвердження легітимності нинішньої влади міжнародні партнери неодноразово говорили, починаючи з минулого року. Повноваження президента офіційно спливали у травні 2024-го, однак ніхто реально не розумів (і не розуміє зараз), як проводити вибори під час воєнного стану та під ракетними обстрілами. Особливо в прифронтових зонах та на передовій. До того ж необхідно організувати виборчий процес і серед українців за кордоном.

Втім, розхитати тему не вдалось і цього року, коли мали б відбутися чергові президентські та парламентські вибори. Чимало зусиль в цьому напрямку використовував Кремль, наполягаючи на нелегітимності Зеленського, однак суттєвих результатів це не дало. Президент України визнаний світом, він зустрічається і з лідерами держав, і навіть з кандидатами в президенти США. Можна сказати, що на Заході є певний консенсус щодо визнання Зеленського президентом.

Показово тут, що й українське суспільство виступає проти проведення виборів в умовах повномасштабної війни. Але це не стримує рейтинг довіри до влади, він поступово падає. За даними Національного демократичного інституту (НДІ), довіра до Зеленського знизилась до 45%. На ці ж дані посилається The Economist.

До чого ж насправді готується команда президента та український політикум, розбирався "Телеграф".

План відсутній

"Вибори все одно треба колись проводити", — говорить співрозмовник "Телеграфу" в оточенні президента. У команді Зеленського час від часу про це думають, особливо на фоні тиску зі сторони Заходу щодо переговорів з Росією. Якщо Україну дійсно змусять йти на поступки, то проведення виборів буде найменшим викликом для влади.

"Якщо новообраний президент США раптом заявить, що влада в Україні нелегітимна, а війна триватиме далі, то це буде великою проблемою. Але я не уявляю, як проводити такі вибори. Навіть за умов, що ініціатива йтиме від американців", — говорить член команди Зеленського. Він припускає, що у випадку проведення виборів під час воєнного стану нашим партнерам доведеться їх визнати, закривши очі на більшість порушень.

Найбільша загроза за такого сценарію – це обстріли зі сторони Росії.

Коли на Банковій підраховують плюси та мінуси таких виборів, то мінусів набагато більше. До того ж досі не готова законодавча база для проведення виборів. Наразі, власне, незрозуміло, де будуть проводитись вибори, яким чином і на яких дільницях. Голосування в "Дії" точно не розглядається, проти цього виступають навіть наші партнери.

Попри це, за інформацією "Телеграфу", вже знайшлась людина, яка буде відповідати за майбутні вибори. Наразі це Віктор Микита, який донедавна очолював Закарпатську ОВА, а нині призначений заступником голови Офісу президента (ОП). Микита відповідає за комунікацію з регіонами. Відомо, що він вже навіть проводив зустріч із партійними діячами президентської партії "Слуга народу" (СН). "Але про вибори ані слова не казав. Це зустріч була більш ознайомча", — додає джерело на Банковій.

Фальстарт від опозиції

Деякі ж політичні діячі в Україні запевняють, що виборчий процес буцімто вже почався. До прикладу, лідер "Батьківщини" Юлія Тимошенко підтвердила це в коментарі The Economist. "Телеграф" звернувся до пресслужби політикині за уточнювальним коментарем, але там запит проігнорували.

В "Європейській солідарності" (ЄС) повідомили "Телеграфу", що також помітили наміри ОП провести вибори. "Але початок процесу не спостерігаємо", — прокоментував депутат від фракції Максим Саврасов. Водночас депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк стверджує, що жодних кроків до виборів не спостерігається.

Втім нещодавно деяких депутатів здивувала (а декого обурила) публікація постанови Центральної виборчої комісії (ЦВК) про відновлення функціонування Державного реєстру виборців. Парламентарі розцінили це як знак підготовки Банкової до виборів. Натомість у ЦВК пояснили, що це необхідний крок для оновлення даних через зміни назви вулиць, населених пунктів, руйнування будинків.

Джерела "Телеграфу" в ОП та керівництві СН одноголосно відповіли: до виборів ніхто не готується, допоки війна.

"Але навіть якби вони відбулись завтра, Зеленський переміг би", — додало джерело видання у владній команді.

Антон Грушецький, соціолог Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), стверджує, що дані НДІ про 45% довіри до Зеленського є не зовсім точними, через некоректне формулювання питання.

"У поточному нашому опитуванні на кінець вересня — початок жовтня президенту довіряють трохи більше 50% українців", — повідомив соціолог.

Важливо й те, що навіть ті, хто не довіряє Зеленському, не хочуть виборів. Не всі вважають, що саме він винен у складній ситуації. Багато українців вбачають провину також Заходу, який не виконує обіцянки.

Зеленський vs Залужний

Хоча є один серйозний конкурент, який має шанс обійти діючого президента. Це – колишній головнокомандувач і діючий посол в Британії Валерій Залужний. Соціолог Грушецький зазначає, що найбільше зниження рейтингу довіри у Зеленського відбулося взимку на тлі звільнення Залужного. Тоді з суспільством не до кінця прокомунікували причини заміни головкома.

"Тому, що у людей був великий запит на єдність, багато людей досі довіряють Валерію Залужному. І це, звісно, засмутило їх", — пояснює Грушецький "Телеграфу".

Поява ексголовнокомандувача сильно вплинула б на результати виборів. Однак, якщо цього не станеться, то перемагає Зеленський, говорить Грушецький.

В оточенні президента мають сумніви, що Залужний може заявити про свої політичні амбіції. "Я, навпаки, чув, що він видихнув (після звільнення. — Ред.), з легкістю поїхав у Британію. Він повністю у місцевому контексті, реально занурився у це як посол. Плюс всіх, хто з ним працював, вже розігнали, звільнили", — стверджує джерело.

"Основний конкурент Зеленського зараз – обставини", — додає співрозмовник.

За інформацією "Телеграфу", люди з оточення Юлії Тимошенко стверджують, що нібито формують штаби для Залужного і для лідерки "Батьківщини". Варто зазначити, що Тимошенко чи не єдина в українському політикумі, хто роками має сітку штабів, що діють в регіонах. Та на Банковій впевнені, що поширення згаданих чуток — внутрішні ігри команди Тимошенко.

День виборів

Брати участь у президентських виборах можуть й інші політики. У списку потенційних учасників багато відомих вже політиків – Сергій Притула, Дмитро Кулеба, Віталій Кличко, Олексій Гончаренко, Юлія Тимошенко, Дмитро Разумков, Петро Порошенко. Для багатьох з них участь у цих виборах була б важлива з огляду на їхні парламентські перспективи – отримати певну підтримку і конвертувати її у голоси на виборах у Верховну Раду.

Джерела "Телеграфу" в парламенті повідомили, що та ж Тимошенко почала формувати партійні списки та навіть переманювати під свої знамена деяких депутатів СН.

"Вона всім говорить, що вибори відбудуться у травні в один день – парламентські, президентські й місцеві (строки повноважень місцевих депутатів закінчуються наступного року. – Ред.). Туди ж нібито штовхають і референдум про позаблоковий статус України. Тому на місцях шукають спонсорів для своїх штабів, – розповідає один з парламентарів. – Але ця фейкова активність може відбуватись і для того, щоб просто фінансово підтримувати свої осередки".

У ЄС не виключають, що наступного року українці все-таки дійдуть до виборчих дільниць.

"Механізму провести президентські та парламентські вибори на сьогодні не існує. Але існує можливість провести місцеві вибори у жовтні 2025 року. Я не виключаю, що порядок проведення виборів під час війни буде розроблено. І його підтримають українці та міжнародна спільнота. Але на сьогодні єдиного алгоритму немає", — коментує Саврасов.

Один із членів робочої групи щодо напрацювання виборчого законодавства не під запис розповів "Телеграфу", що навіть міжнародні партнери не змогли запропонувати дієвий механізм виборів в умовах такої масштабної війни: "Вони навіть погодились на закриті списки, щоб ми ухвалили закон про це перед наступними виборами".

Депутат від ЄС Ірина Геращенко прогнозує, що питання можливості проведення виборів буде обговорюватися в рамках "Діалогів Жана Моне", які пройдуть до кінця цього року.

"Я не виключаю цього. Є сигнали, що влада усвідомлює, що в тому числі й наші партнери хотіли б бачити вибори наступного року. Але так само є усвідомлення, що в час такої гарячої фази війни це абсолютно неможливо", — прокоментувала вона "Телеграфу".

Співрозмовник в ОП зазначає, що деякі партнери досить нервово реагують на будь-які офіційні повідомлення про непроведення виборів. Однак очевидно, що питання будуть тримати в фокусі й представники опозиції, і наші партнери, і активне громадянське суспільство.