Більше не Хмельницький: як це літописне українське місто називається сьогодні

Читать на русском
Автор
57355
Ілюстративне фото
Ілюстративне фото. Фото Колаж "Телеграфу"

Одне з найдавніших міст України нарешті повернуло собі історичну назву після десятиліть радянської спадщини

Це місто, яке вперше згадується у 907 році в договорі князя Олега з Візантією, пройшло довгий шлях до повернення своєї автентичної назви. 8 січня 1654 року саме в Переяславі відбулася легендарна Переяславська рада, яка змінила хід української історії і стала "точкою неповернення" для стосунків із Московією. Від цієї події бере початок багаторічна політична полеміка про автономію та суверенітет України.

30 жовтня 2019 року Верховна Рада України офіційно перейменувала місто, завершивши процес, що тривав понад два роки. Переяслав розташований на сході Київської області, у Бориспільському районі. Він лежить на річці Трубіж — лівій притокі Дніпра, приблизно за 85 км від Києва. "Телеграф" розповість про це детальніше.

Від легенди до сучасності

За легендою, місто отримало свою назву після перемоги дружинника князя Володимира над печенізьким богатирем, коли воїн "переяв славу" собі. Протягом століть назва міста зазнавала змін – у XII–XIII століттях воно було відоме як Переяславль Руський, а в радянський період російські джерела називали його Переяславль Южний.

Перемога над Печенігами, з літописа

З 1943 року місто мало офіційну назву "Переяслав-Хмельницький" – на честь гетьмана Богдана Хмельницького, що стало частиною радянської політики перейменувань. Офіційно Зміну пояснили метою "вшанування пам'яті великого сина українського народу, державного діяча і полководця України Богдана Хмельницького".

Шлях до історичної справедливості

Процес повернення автентичної назви розпочався знизу – від самих мешканців міста. 26 жовтня 2017 року депутати Переяслав-Хмельницької міської ради проголосували за повернення історичної назви "Переяслав". Київська обласна рада підтримала цю ініціативу в грудні того ж року.

Град Переясловль. Малюнок XVIII століття

У квітні 2018 року проєкт відповідної постанови внесли до Верховної Ради України. Однак питання довго залишалося в підвішеному стані – документ двадцять разів потрапляв до порядку денного, але не розглядався по суті.

Прорив стався 18 вересня 2019 року, коли Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування та містобудування одноголосно підтримав перейменування. Через місяць, 30 жовтня 2019 року, парламент офіційно затвердив нову-стару назву.

Стела міста Переяслав

Ця зміна стала знаковим кроком дерусифікації та збереження національної ідентичності. Рішення про перейменування — це не просто зміна табличок, а повернення до глибоких історичних коренів та визнання багатовікової традиції.

Жива історія

Переяслав відомий як "музей просто неба". Тут діє Національний історико-етнографічний заповідник, до складу якого входить понад 20 унікальних музеїв. Серед них – Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини з автентичними хатами, школою, вітряком, церквою та іншими об’єктами різних епох – це одне з улюблених місць для зйомок фільмів та туристів.​

Музей народної архітектури та побуту

У місті знайдено безліч археологічних пам’яток: тут розташований Музей трипільської культури, багаті колекції археологічного музею. Переяслав здавна був релігійним осередком: ще в XI столітті збудовано величний Михайлівський собор – тоді це була одна з найбільших святинь Київської Русі.

Михайлівський собор у Переяславы, залишки фундаменту

З Переяславом пов'язані долі видатних постатей української історії — Богдана Хмельницького, Григорія Сковороди, Володимира Мономаха та багатьох інших діячів культури, науки та військової справи.

Переяслав, панорама міста

Сьогодні Переяслав — це місто, де минуле поєднується із сучасністю. Тут працює сучасний університет імені Григорія Сковороди, розвиваються громадські ініціативи, відбуваються культурні та спортивні заходи. Повернення історичної назви стало символом не лише дерусифікації, а й відродження національної свідомості, поваги до власної історії та прагнення зберегти культурну спадщину для майбутніх поколінь.

Раніше "Телеграф" розповідав про місто, яке понад два століття називалось на честь росіян. Воно мало стати "південною столицею" Російської імперії.