План СРСР знову не вдався: навіщо "совєти" розводили отруйний борщівник

У радянській історії є чимало таємниць та секретів. Одним із таких є масове розведення отруйного борщівника.

Річ у тому, що сік цієї рослини може викликати серйозні опіки, проте радянська влада все одно розводила її. "Телеграф" розповідає, навіщо це робилось.

Що це за рослина

Борщівник Сосновського може зростати до 3-5 метрів заввишки. Його суцвіття мають специфічну форму парасольки, що складається з дрібних білих квіточок.

Ця рослина руйнує природну екосистему і є досить небезпечною для людини — вона містить речовину, яка при контакті зі шкірою збільшує її чутливість до ультрафіолету. Тобто якщо після контакту з соком борщівника провести час на сонці, то можна отримати значні сонячні опіки.

До речі, алергія на сам борщівник – досить поширене явище, адже воно виділяє безліч ефірних олій. Попри шкоду, рослина поширилася по всій території України й сталося це не без участі радянської влади.

Навіщо в СРСР масово садили борщівник

Після Другої світової війни радянське сільське господарство перебувало у досить поганому стані. За справу взявся селекціонер Петро Вавілов — наприкінці 40-х років він вирішив, що саме борщівник допоможе знайти вихід зі складної ситуації.

Спочатку цей бур’ян зростав тільки на центральному та східному Кавказі, Закавказзі та на Близькому Сході. Потім аграрії вирішили, що рослина добре підійде для годівлі худоби та її почали засівати у центральних районах РРФСР.

Невдовзі стало зрозумілим, що це помилка. Для годування худоби борщівник виявився непридатним — тварини їли його неохоче, корови давали гірке молоко й у них народжувались хворі телята.

На жаль, повний масштаб трагедії помітили лише в 90-х, коли більшість полів занепали. На них почав стрімко розростатись борщівник, і продовжується це до цього часу.

Раніше ми розповідали, чому в СРСР до всіх зверталися "Товариш" чи "Громадянин". Також "Телеграф" писав, чому в СРСР авто були дорожчими, ніж на Заході.