Ці слова несправедливо вважають русизмами: запам’ятайте їх і не соромтесь так говорити

Читать на русском
Автор
Pозвінчуємо міфи про запозичення в українській мові
Pозвінчуємо міфи про запозичення в українській мові. Фото Pinterest

Повертаємо незаслужено забуті українські слова

У прагненні говорити правильною українською мовою багато хто намагається уникати слів, які вважає запозиченими з російської. Однак часто такі старання можуть призвести до відмови від питомо українських слів.

Ось кілька пар слів, одне з яких часто помилково вважають росіянізмом. "Телеграф" розвіює ваші сумніви щодо правильності їхнього вживання.

Ждати чи чекати?

Більшість надає перевагу слову "чекати", вважаючи "ждати" росіянізмом. Проте Словник української мови тлумачить обидва слова як тотожні. Вони означають "перебувати де-небудь, щоб побачити когось, зустрітися з кимсь". Наприклад: "Олександра давно вже зварила вечерю і чекала чоловіка" або "Може, жде русалка козаченька, щоб залоскотати".

Про праслов'янське походження слова "ждати" свідчать давні сталі вислови: "ждати недіждати", "ждати з моря погоди". Отже, обидва слова – питомо українські.

Голубий чи блакитний?

Обидва слова описують ніжно-синій, небесний колір. "Голубий" також означає "світло-синій". В українській мові є сталий вислів "тече голуба кров" про дворянське походження. Тому не варто уникати слова "голубий", вважаючи його росіянізмом.

Держати чи тримати?

Обидва слова означають "взявши що-небудь у руки, не випускати". Наприклад: "Держала в руках кухоль з водою та й впустила додолу". Існують сталі вислови: "держати розум в голові", "держати слово". Отже, "держати" – також українське слово.

Стид чи сором?

Обидва слова описують почуття сильного збентеження через негідну поведінку. В українській мові є вислів "ні стида ні сорому". Тому "стид" – не менш українське слово, ніж "сором".

Давити чи чавити?

"Давити" означає "налягати своєю вагою, натискати", а "чавити" – "наступати на щось, придушувати ногами". Обидва слова мають своє місце в українській мові. Існує вислів "давитися слізьми".

Підсумовуючи, варто нагадати, що багато слів, які здаються запозиченими, насправді мають глибоке коріння в українській мові. Замість того, щоб відмовлятися від них, краще розширювати свій словниковий запас, використовуючи все багатство нашої мови.

Раніше "Телеграф" розповідав, як правильно називати українською "галстук". Чи є це слово русизмом?