Був одним із найвпливовіших політиків початку 90-х: як виглядає могила Героя України Степана Хмари

Степан Хмара — відомий український політик, політв'язень, громадський діяч, народний депутат. Все життя чоловік був дисидентом: боровся проти комунізму та радянської влади. За це отримував ув'язнення та заслання у концтабори. Хмари не стало у лютому цього року.

Чим ще запам'ятався відомий громадський діяч і політик — знає "Телеграф".

Що відомо про Степана Хмару

Чоловік народився на Львівщині у 1937 році. У підпіллі він редагував суспільно-політичний журнал "Український вісник", який до ув'язнення видавав журналіст В'ячеслав Чорновол. Хмара писав про переслідування та репресії у Радянському Союзі, зокрема випустив статтю "Етноцид українців в СРСР".

Така постать, як Степан Хмара, не могла залишитися поза увагою радянської верхівки. І в 1975 році громадського діяча вперше затримали через "антирадянську пропаганду", утім згодом відпустили через відсутність доказів.

Однак вже у 1980 році у СРСР знайшли докази його "української націоналістичної діяльності". КДБ звинуватило Хмару в антирадянській пропаганді й призначило 7 років ув'язнення у таборі суворого режиму та 5 років заслання.

Після 7 років ув'язнення чоловік вийшов на волю. Так, він став одним із керівників Української гельсінської спілки, яка протистояла комуністичному режиму. На основі неї створили Республіканську партію, в якій Хмара став заступником голови.

Брав участь у Революції на граніті, яку організували студенти. Вони вимагали владу не підписувати новий Союзний договір, повернути в Україні строковиків, які проходили військову службу поза межами Української республіки, націоналізувати майно комуністів та провести нові вибори на багатопартійній основі.

На початку 90-х активіста звинуватили у нападі на міліціонера, через що був ув'язнений. Випадок увійшов в історію як "справа Хмари". Чоловіка вдалося витягти із в'язниці завдяки розслідуванню, в якому навели докази незаконного арешту політика.

Згодом Хмара став народним депутатом. У Верховній Раді був одним з авторів Декларації про державний суверенітет України, критикував Кравчука за відмову України від ядерного статусу, вимагав вивести російські війська Чорноморського флоту з нашої держави.

Брав участь в акції "Україна без Кучми", Помаранчевій революції, Революції гідності. Після початку збройної агресії на Донбасі закликав не вести перемовини в Мінську, а ліквідувати сепаратистів. Критикував президентів України Леоніда Кравчука, Петра Порошенка та Володимира Зеленського. Має звання Героя України.

Могила Степана Хмари

Степан Хмара помер у лютому 2024 року. Причиною стало онкологічне захворювання. Дисиденту було 86 років. Його відспівали в Церкві Святого Миколая та поховали на Байковому кладовищі.

У жовтні пошкодили фото на могилі Степана Хмари. Це зробили невідомі вандали. У Конгресі Українських Націоналістів прокоментували, що Хмару бояться "і мертвого, і живого".

Нещодавно "Телеграф" розповідав, який вигляд має могила відомого українського письменника Івана Франка. Вона розташована у Львові.