Мільярдні надра України. Що шукає Трамп у наших родовищах

Читать на русском
Автор
Новообраний президент США Дональд Трамп Новина оновлена 27 листопада 2024, 10:23
Новообраний президент США Дональд Трамп. Фото Колаж "Телеграфу"

Більшість українських ресурсів є нерозкритим потенціалом

Питання України потрапило до списку пріоритетів Дональда Трампа ще до його інавгурації на посаду президента. І, за словами представників Республіканської партії, американський політик бачить зиски в українських корисних копалинах. Україна, як одна з найбагатших країн Європи на рідкісні мінерали, має запаси, які оцінюються в $2-7 трильйони.

Зрештою, команда Трампа нагадує про це не вперше.

"Телеграф" з’ясував, які саме ресурси можуть цікавити США, та чи є ця зацікавленість вигідною для України, або ж несе потенційні ризики.

Про які копалини мова?

Корисні копалини — одне з головних багатств української землі, тут є десятки їх видів з численними родовищами. Новообраний президент США Дональд Трамп серед іншого підприємець, тож цікавиться всім, що може приносити прибуток американським корпораціям і компаніям.

Як говорить у розмові з "Телеграфом" директор з розвитку "Геологічної інвестиційної групи", голова комітету з питань надрокористування ЕВА (Європейська бізнес асоціація — Ред.) Дмитро Кащук, республіканець завжди діяв саме так, зокрема й під час свого попереднього президентського терміну.

— Насправді в Україні є низка цікавих родовищ, які потребують освоєння. І думаю, що залучення американських компаній до співпраці в розробці цих корисних копалин є ключовою частиною пропозиції для американського уряду. Серед найбільш перспективних, на мою думку, варто виділити літій, уран, титан і графіт, — говорить він.

Ціни на ці мінерали ростуть, попит зростає

Іноземні інвестори давно готові вкласти чималі кошти в освоєння цих покладів. Яскравим прикладом є нещодавня приватизація великої гірничо-хімічної компанії, що займається титановою сировиною. У листопаді 2024 року азербайджанські інвестори перерахували понад 100 мільйонів доларів до бюджету України.

— Наразі видобуваються лише розсипні (піщані) родовища. Проте у нас є також корінні родовища титану-ільменіту, які ще не розроблялися. Вони розташовані у Житомирській, Дніпропетровській, Кіровоградській і частково Київській областях і мають великий потенціал. За цим напрямом майбутнє, — вважає Кащук.

Карта основні родовища та активні запаси титану в Україні
Основні родовища та активні запаси титану в Україні

Як розповідає експерт, 90% титанової сировини, переробляється в титановий порошок. Основна частина такої продукції використовується в білих фарбах, папері, покриттях. Адже саме титан забезпечує білий колір. Часом цей матеріал застосовують у військовій галузі (до 10% від загального обсягу) — на ракети, літаки та подібні технології.

Україна також багата на уран — важливий ресурс для ядерної енергетики. Наразі видобуток уранової руди здійснюється на трьох родовищах: Мічурінському, Центральному (яке є частиною Відокремленого підрозділу Інгульська шахта в місті Кропивницький) та Новокостянтинівському.

На початку 2022 року обсяг видобутку природного урану в Україні складав від 500 до 800 тонн на рік, що покривало 30% потреб атомної енергетики країни. Сьогодні плановий видобуток урано-оксидного концентрату — 1200 тонн.

Карта основні родовища та активні запаси урану в Україні
Основні родовища та активні запаси урану в Україні

Серед всього, Україна входить до числа найбільших експортерів заліза на світовому ринку. Також у нас є великі ресурси кам'яного вугілля, самородної сірки, каоліну, графіту і вогнетривких глин.

Запаси літію за різними оцінками сягають 500 тисяч тонн металу. Останні місяці західними медіа навіть поширюється думка про те, що це одна з причин, чому Росія веде війну.

Цей метал, що відомий своєю легкістю та високою енергетичною щільністю, використовується у виробництві літій-іонних акумуляторів для електронних пристроїв і електричних автомобілів. У світі щорічно збільшується попит на ці пристрої, що прямо впливає на попит на літій. Сьогодні найбільше цього металу видобувають у "літієвому трикутнику" Південної Америки, на території Чилі, Болівії та Аргентини, що покриває 70% світових запасів.

Однак цього очевидно недостатньо для задоволення потреб глобального ринку. Тому для Трампа нові джерела літію, зокрема в Україні, можуть стати вирішальними.

Частина ресурсів окупована і не досліджена

Один з важливих нюансів полягає в тому, що наші родовища залишаються недостатньо вивченими, навіть усередині країни. Зокрема, місцеві надрокористувачі досі не видобувають жодного грама літію.

— Глобально, в Україні є значні запаси цих мінералів. Якщо говорити про Європейський Союз, то, наскільки я пригадую, близько 20–34% літієвих покладів там є або нерентабельними для видобутку, або їхні запаси непідтверджені. В Україні є чотири потенційні родовища, — ділиться Дмитро Кащук.

Мова про ділянку "Добра" і Полохівське родовище в Кіровоградській області, "Крута балка" в Запорізькій та Шевченківське в Донецькій. Доступ до останніх теоретично можливий після того, як ці території будуть звільнені. Проте ці родовища недостатньо вивчені, а інформація про них базується на радянських розвідках.

Фото карта родовища літію в Україні
Родовища літію в Україні

— Полохівське родовище віднедавна ліцензоване компанією "Укрлітійвидобування". У його розвиток інвестовано великі гроші. Однак процес ще на стадії підготовки: старі запаси досліджують, а також розробляють техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) за міжнародними стандартами. Найближчим часом воно буде готове, і тоді компанія розпочне будівництво шахт та гірничо-збагачувального комбінату, — пояснює голова комітету з питань надрокористування ЕВА.

За його словами, всі ці процеси компанія може робити як самостійно, так і у партнерстві з американцями.

— На запуск таких проєктів зазвичай потрібно 7–8 років, враховуючи етапи підготовки та досліджень. Але перші результати можна очікувати вже через 2–3 роки, — говорить Дмитро.

Як пояснює фахівець, в Україні літій представлений у пегматитах. Тобто він знаходиться у твердих породах, схожих на великий граніт. Простими словами, у цій породі є певна концентрація літію. Літій розділяють на сподумен і петаліт. Сподумен має вищу концентрацію літію, а петаліт — нижчу.

Полохівське родовище, яке розробляє "Укрлітійвидобування", містить петалітову руду. Вона найменш збагачена серед усіх можливих, але піддається збагаченню, і з неї також можна виготовляти карбонат літію.

Чи не "розкопає" Трамп всю українську землю?

Зрештою відомо, що Дональд Трамп мало переймається екологічними проблемами. Це відзначалося ще під час його президентства у 2017 році. Тоді він відмовився від Паризької кліматичної угоди, зменшивши зобов'язання США щодо зменшення викидів парникових газів і підтримки "зелених" ініціатив.

До слова, він планує оновити це рішення і за нової каденції.

Проте директор з розвитку "Геологічної інвестиційної групи" Дмитро Кащук вважає, що Україні не варто побоюватися, що подібні підходи американського політика можуть зашкодити нашому довкіллю.

— Я не поділяю думки про неконтрольований підхід. Україна — свідома держава, і Міністерство екології вже впровадило процедуру оцінки впливу на навколишнє середовище. Екологічні ризики знижені до мінімуму. Однак варто зазначити, що наші стандарти все ще нижчі, ніж у ЄС. Наприклад, зараз легше увійти на ринок критичних мінералів, ніж це буде після вступу до Європейського Союзу, — говорить експерт.

Мільярди в державний бюджет та робочі місця

За словами Дмитра Кащука, лише один розвиток літію принесе значні доходи для української держави — десятки й сотні мільйонів доларів. Але головне — це створення робочих місць. Видобування літію — ресурсомістке і трудомістке виробництво. Це нова індустріалізація в контексті зеленого переходу (процес, започаткований після Угоди про асоціацію з ЄС, спрямований на екологізацію економіки та розвиток чистої енергетики).

— Наші та іноземні банки не кредитують проєкти у видобуванні, якщо вони не стосуються зеленого переходу (ESG-проєктів). А видобування критичних мінералів для green transition отримує фінансування, створює робочі місця та сплачує податки. Це важлива ініціатива, яка відповідає світовим тенденціям, — каже Дмитро Кащук.

Він нагадує, що у всьому світі закривають вугільні шахти та брудні виробництва. Натомість проєкти, пов'язані із green transition, будуть розвиватися ще 50–100 років.