Що відомо про нащадків Тараса Шевченка та чи мав він власних дітей

Сьогодні, 9 березня, відзначаємо 211-ту річницю з дня народження видатного українського поета, художника та громадського діяча Тараса Григоровича Шевченка. Він став символом боротьби за незалежність України, а творчістю поета захоплюються мільйони сучасників. Діяч прожив всього 47 років, але в нього залишилися нащадки.

"Телеграф" розповість, що відомо про спадкоємців видатного поета.

Нащадки Тараса Шевченка

Поет ніколи не був одруженим і не мав дітей, тому в нього не залишилось прямих нащадків. Водночас дітей мали його брати та сестри. Загалом налічується понад 1300 непрямих спадкоємців поета.

Шевченко був четвертою дитиною в сім'ї. До нього вже були сестри Катерина, Марія та брат, які народилися в селі Моринці, що на Черкащині. А після нього з'явилися на світ сестри Ярина, Марія та брат Йосип, які народилися в Керелівці (сучасне село Шевченкове, що на Черкащині).

Йосип одружився, і в його сім'ї з'явилось семеро дітей: Левко, Іван, Василь, Трохим, Григорій, Митрофан і Андрій. У Микити народилося четверо дітей: сини Сава, Петро, Прокіп і донька Ярина. Катерина народила дванадцятеро дітей: п’ятеро синів — Максима, Якима, Федора, Семена, Степана та семеро доньок — Тетяну, Марію, Ганну, Соломію, Федосію, Федору і Олену.

Родичів Тараса Григоровича розкидало по всьому світу. Так відбувалося через війни, революції, складні економічні умови та пошуки кращого життя. Чимало з них оселилися в країнах колишнього Радянського Союзу, а також у США, Англії, Австралії, Франції, Польщі, Японії. Родичі поета обрали різні професії: лікаря, шахтаря, вчителя, агронома, художника, адвоката, військового.

Однією з найвідоміших представниць родини Шевченка стала Ольга Шарпа. Її прадід, Микита Шевченко, був рідним братом митця. Ольга працювала у літературно-меморіальному музеї Шевченка та у відділі фондів Черкаського обласного краєзнавчого музею.

Шарпа займалась організацією колекцій та реконструкцією приміщення для музею книги "Кобзаря" Шевченка в Черкасах. Вона доклала чимало зусиль до популяризації творчості поета й стала заслуженою працівницею культури України. Жінка також виховувала сина Ігоря.

Ще одним нащадком Тараса Григоровича був Фотій Красицький. Його батько, Степан Антонович, був сином сестри Шевченка – Катерини. Знаковим у житті Фотія стало знайомство з композитором Миколою Леонтовичем. Митець допомагав йому фінансово та навіть запропонував пожити в себе. Також йому допомагали поетеса Леся Українка з матір’ю Оленою Пчілкою.

Красицький навчався малювання у художників Миколи Мурашка та Миколи Пимоненка. Певний час чоловік перебував у Росії, але там його звинуватили в "малоросійському сепаратизмі", тож згодом повернувся в Україну. Він створював картини "Гість із Запоріжжя", "Надвечір", "Останній промінь", "Дорога в село", "Кавун", "Гай", "Дорога в лісі". У них митець часто відображав українські пейзажі, зокрема села.

Однак радянська влада звинувачувала Красицького в "українському націоналізмі". Його з родиною навіть виселили з будинку, тож вони жили в землянці. Спецслужби постійно переслідували художника. Так він помер від крововиливу в мозок.

А от дід Олега Лундстрема, який став відомим музикантом, був внучатим небожем Тараса Григоровича. Його звинувачували у замаху на Олександра III, а після смерті імператора відправили жити на Забайкалля. Там і народився син Олег, який змалечку цікавився джазом і роботою оркестру.

Лундстрем став керувати джазовим оркестром, який грав на вечірках і балах. Колектив 11 років працював у Китаї, а згодом повернувся у Радянський Союз. Цей оркестр потрапив до Книги рекордів Гіннесса як найстаріший у світі бенд, який існує безперервно. Тоді як Лундстрем керував колективом упродовж 65 років.

Раніше "Телеграф" розповідав, який вигляд має дім Тараса Шевченка, де він мешкав у засланні. Він розташований в Оренбурзі, що в Росії.