Це був перший позолочений храм в Києві: який вигляд святиня має сьогодні та де її знайти (фото)

Михайлівський Золотоверхий собор — одна з найвизначніших святинь Києва, яка втілює багатовікову історію, духовність та культурну спадщину України. Розташований на мальовничому пагорбі над Дніпром, він є символом стійкості та відродження українського народу.​

Його історія сповнена величі та випробувань: від заснування у XII столітті та розквіту в епоху козацтва до трагічного знищення у 1930-х роках радянською владою. Однак храм було відроджено у 1990-х, і сьогодні він знову є важливим релігійним та культурним осередком Києва.

Заснування та архітектура

Історія собору розпочалася у 1108–1113 роках, коли князь Святополк Ізяславич, онук Ярослава Мудрого, звів храм на честь архангела Михаїла — небесного покровителя Києва. Первісно це була тринавна шестистовпна хрестовобанева споруда з одним позолоченим куполом, що стало новаторством для тогочасної архітектури та дало підставу для назви "Золотоверхий".

У XVIII столітті собор зазнав значних змін: його перебудували в стилі українського бароко, додавши шість менших куполів, що надало йому величного вигляду. Інтер'єр храму прикрашали мозаїки та фрески, виконані візантійськими майстрами, які вважалися шедеврами давньоруського мистецтва.

Випробування часом

Протягом століть собор неодноразово зазнавав руйнувань та відновлень. У 1240 році під час монгольської навали він був пограбований, але згодом відбудований. У XVII столітті, за підтримки гетьмана Богдана Хмельницького, було проведено масштабні реставраційні роботи, під час яких бані собору покрили міддю та повторно позолотили.

Найбільших втрат собор зазнав у 1930-х роках, коли радянська влада вирішила знести його в рамках плану створення урядового центру на цьому місці. У 1934–1936 роках собор, дзвіницю та частину інших споруд монастиря було зруйновано.

Відродження та сучасність

Після здобуття Україною незалежності постало питання відновлення Михайлівського Золотоверхого собору. У 1997–1998 роках, завдяки зусиллям громадськості та держави, собор було відбудовано, повернувши йому історичний вигляд та значення. ​

Сьогодні Михайлівський Золотоверхий собор є не лише чинним храмом, а й важливим культурним центром. Під час Революції Гідності монастир став прихистком і шпиталем для протестувальників, демонструючи свою роль як оплоту духовності та людяності. На мурах монастиря розміщено Стіну пам’яті загиблих захисників України, яка нагадує про ціну свободи та незалежності.

На території монастиря розташовані Київська православна богословська академія, церква Іоана Богослова, дзвіниця та Музей історії Михайлівського Золотоверхого монастиря. Монастирські дзвони формують карильйон, який може виконувати складні музичні композиції, зокрема гімн України. ​

Михайлівський Золотоверхий собор є яскравим прикладом відродження національної спадщини та символом незламності українського духу. Його історія нагадує нам про важливість збереження культурних та духовних цінностей для майбутніх поколінь.

Раніше "Телеграф" розповідав, чи можна відновити Десятинну церкву. Вона була збудована в Києві князем Володимиром наприкінці 10 століття, є першим кам'яним християнським храмом на Русі.