Кумедний товстун – провісник весни потрапив до Червоної книги України (фото)

Бабак степовий (Marmota bobak), або байбак, — великий гризун родини вивіркових, який є символом степових екосистем України та сусідніх країн. Цей вид має важливе екологічне та культурне значення, проте сьогодні перебуває під загрозою зникнення і внесений до Червоної книги України.

За останні десятиліття через масштабну розораність степів, полювання та інші антропогенні фактори, популяція виду катастрофічно скоротилася. Сьогодні збереження бабака степового стало важливим завданням для екологів та природоохоронних організацій, адже з втратою цього виду ми втрачаємо не просто тварину, а цілий елемент степової екосистеми і частину української природної спадщини.

Опис виду

Бабак степовий — один із найбільших представників бабаків: довжина тіла сягає 61 см, а вага — понад 9 кг. Його характерною ознакою є однотонне піщано-жовте забарвлення з темними плямами на спині, які утворюють своєрідні брижі, а також темні плями під очима. Хвіст короткий — до 15 см. Ці гризуни линяють один раз на рік, починаючи з травня.

Цікаві факти про степового бабака

• Бабак має надзвичайно гострий зір і може помітити людину на відстані до 400 метрів, що значно перевищує його здатність чути.
• У разі небезпеки цей гризун підіймається на задні лапи та видає свист, який служить сигналом тривоги для всієї колонії.
• Один бабак здатен викопати й пересунути до 320 кг ґрунту, формуючи розгалужену мережу нір, загальна довжина яких може сягати 15 метрів.
• При загрозі бабаки можуть розвивати швидкість до 12-15 км/год, щоб уникнути хижаків.
• Бабаки відомі своєю тривалою і глибокою зимовою сплячкою, під час якої іноді можна почути їхнє сопіння або хропіння.

Ареал і середовище проживання

Історично бабаки степові були поширені на великих територіях степової зони Європи та Азії. Нині їх ареал значно скоротився і складається з окремих популяцій між Сіверським Дінцем та Волгою, а також у Північному Казахстані. В Україні бабаки збереглися переважно у Харківській та Луганській областях, зокрема у Великобурлуцькому, Валківському, Шевченківському, Біловодському та Міловському районах. Важливим осередком збереження виду є бабаковий заповідник "Стрілецький степ" та регіональний ландшафтний парк "Диканський".

Популяція і статус

За останні десятиліття чисельність бабаків зазнала значних коливань: від близько 4 тисяч у 1955 році до піку в 91 тисячу у 1991 році. Проте у 2021 році вид було офіційно внесено до Червоної книги України зі статусом "зникаючий". Основними загрозами залишаються браконьєрство, знищення природного середовища та урбанізація.

Бабак степовий є не лише важливим компонентом степових екосистем, але й цінним мисливським звіром. Його хутро, м’ясо та жир використовували у промислових цілях.

Заходи з охорони

Для збереження бабака степового в Україні створено спеціальні заповідники та заказники, де ведеться наукова робота з акліматизації та відновлення популяцій. Важливо також припинити браконьєрське полювання і проводити інформаційно-просвітницьку діяльність серед місцевих жителів і мисливців.

Раніше "Телеграф" розповідав, що хом'як звичайний також опинився на межі зникнення в Україні. За останнє століття його чисельність катастрофічно скоротилася.