Київ, Одеса, Харків, Запоріжжя і не тільки: яким ще містам загрожують блекаути у разі ударів по енергетиці

Росія готується до нових масштабних атак на українську енергетику напередодні опалювального сезону та взимку. Про це попереджає гендиректор "Нафтогазу" Сергій Корецький, називаючи майбутні удари "тероризмом у чистому вигляді".

"Телеграф" розповідає, чи справді загрожує українським містам комунальний колапс через можливі російські атаки на енергетичні об'єкти та як це може вплинути на життя мільйонів людей.

"Нафтогаз" б'є на сполох: Росія готує енергетичний нокаут

Очільник "Нафтогазу" сказав, що агресор, швидше за все, буде масовано атакувати енергетичні об'єкти саме перед початком опалювального сезону та в зимовий період. Корецький вважає такі дії відповіддю Москви на рішення України припинити транзит російського газу власними трубопроводами з початку року.

У лютому та березні росіяни знищили майже половину добового видобутку блакитного палива — близько 42%. Влітку 2025 року були нові руйнування: у червні та липні ворог повністю зруйнував нафтопереробні потужності країни. Частину об'єктів енергетики вдалося відновити, але загроза нових ударів залишається критично високою.

Коли 800 дронів атакують одночасно: навіть експерти розводять руками

Гендиректор ДТЕК Максим Тимченко також не приховує серйозності ситуації, коли йдеться про можливості ворога. За його словами, якщо росіянам вдасться запустити 600, 700 чи навіть 800 безпілотників одночасно, ніхто не зможе нічого гарантувати щодо стабільності енергопостачання.

Водночас керівник закликає до розумного підходу у ставленні до загроз. "Нам усім варто турбуватися, але турбуватися розумно. Не панікувати, не говорити, що все буде погано, не бути надмірно оптимістичним. Просто робити свою роботу, як ми робили її вже три зими", — підкреслив Тимченко.

Яким містам насамперед загрожує блекаут і які можливі сценарії розвитку подій взимку, "Телеграф" з'ясовував в експертів.

Зима наближається: 13 мільярдів кубів газу — це все, що у нас є

Засновник ГО "Спілка споживачів комунальних послуг" та експерт з ЖКІ та благоустрою Олег Попенко розповів, що ситуація наразі не критична, але дуже складна.

"Тому що росіяни не просто б'ють по енергетичній інфраструктурі. Вони цілеспрямовано, міняючи при цьому тактику, б'ють по різних об'єктах. Вони не тільки, як в 2022 році, вдарили по об'єктах "Укренерго" — вони зрозуміли, що ми навчились відновлювати інфраструктуру, і пішли шукати інші стратегії", — зазначає експерт.

У 2024 році росіяни почали атакувати газову інфраструктуру України, і це було для нас серйозним ударом, адже відновлювати її складніше, ніж електричну. До того ж, ми втратили газовидобування.

14 градусів у квартирі — новий стандарт "теплої" зими в Україні

"Корецький (гендиректор Нафтогазу — Ред.) сказав, що 13,2 млрд кубометрів газу нам вдасться закачати. Але цих об'ємів вистачить тільки при відсутності обстрілів, і за умови теплої зими. Це рівно та ж кількість, що була минулого року — і навыть при теплій зимі ми закуповували газ уже з 1 лютого. Тому я більш ніж впевнений, що ми будемо жорстко економити газ всю зиму, у багатьох будинках буде обмеження подачі газу через теплокомуненерго. Тобто температура повітря в будинках буде не 18-20 градусів, а нижчою — можливо 14-16, тобто навіть нижче межі дозволеного", — зазначає Олег Попенко.

Сонячні панелі за ваші гроші: як "активісти" заробляють на енергонезалежності

За словами експерта, теплокомунерго завжди кажуть, що доводять потрібну температуру енергоносія до будинків. Проте втрати тепла критично великі — від 20 і до 50 відсотків. На запитання, чи допомагає тепломодернізація, Олег Попенко відповів так: "Замість тепломодернізації на багатоквартирних будинках встановлюють сонячні електростанції, які абсолютно недоречні — хоч до війни, хоч після війни. Сонячні станції є додатковим заробітком лише для голів ОСББ, а фактичної термомодернізації немає".

Заяви місцевої влади про те, що завдяки встановленню сонячних панелей будинки стають енергонезалежними, а ліфти та підкачування води працюватимуть навіть під час блекаутів, Олег Попенко прокоментував так:

"Це абсолютна неправда і маніпуляції. Це дуже легко перевірити: сонячна електростанція взимку дає не більше 10% від загального обсягу. Тобто фактично вона дає електроенергію 3 дні, а 27 її звідкись треба брати. І про жодну енергонезалежність багатоквартирного будинку тоді, коли нам потрібно, не йде мова", — каже експерт.

250 мільйонів на "зелені" батареї: хто і навіщо обкрадає киян?

Програму 70 на 30, за якою встановлюють сонячні електростанції на будинки у Києві, Попенко називає не просто неефективною, а способом заробітку деяких "активістів" при місцевій владі. "У нас є київські такі активісти при КМДА — радник заступника голови КМДА Олексій Тихонов і громадська організація "Асоціація ОСББ та ЖБК міста Києва", які щорічно освоюють 200-250 млн гривень за допомогою програми 70 на 30 на встановлення цих батарей".

На ці ідеї пристав також Фонд енергоефективності — якому не раз говорилось про недоречність встановлення сонячних батарей на будинки. Окупність системи складає 16-20 років, і не відомо, наскільки вона взагалі буде працювати, і чи буде потрібна, зазначає експерт.

Згідно з умовами програми, Фонд енергоефективності платить 70% за батареї, а місцева влада — 30%. Проте ефективність використання бюджетних коштів у цьому випадку близька до нуля, вважає Олег Попенко. На його думку, значно ефективнішим є встановлення ІТП (індивідуальних теплових пунктів), хоч і тут є певні проблеми. Та все ж таки з точки зору енергоефективності вони є кращими, ніж сонячні панелі, тому можна б було їхнє встановлення реалізовувати за допомогою програми 70 на 30.

"У нас з вами розбита інфраструктура, мінімум газу, немає коштів на капітальні та поточні ремонти, немає грошей на закупівлю газу, і немає фізично неможливо знайти електрика/сантехніка, які будуть працювати. І все це в комплексі наближає ситуацію до критичної", — резюмує Попенко.

Експерт нагадує, що минулого року в Україні вже були серйозні проблеми з проходженням опалювального сезону. До прикладу, в Києві майже щодня ставалась комунальна аварія. У Сумах, області, Шостці, наприклад, ситуація з проходженням опалювального сезону просто критична. У Кривому Розі минулого року 40% населення весь сезон було без опалення — теплоносія їм просто не подали. Херсонська та Миколаївська області, а також частина Дніпра періодично опинялися в стані блекауту.

Яким містам загрожує блекаут взимку 2025-2026 року

Олег Попенко каже, що проблеми з електрикою та опаленням можуть мати цієї зими такі міста: Херсон, Харків, Суми, Запоріжжя, Миколаїв, Дніпро. "У Запоріжжі взагалі складна ситуація. Одного разу росіяни вдарили одночасно по всіх трансформаторних підстанціях міста. Робили таке і в Харкові — коли одночасно вибили усі до єдиної (трансформаторні підстанції — Ред.). Це буде величезна проблема, яка нас очікує".

В Одесі складна ситуація не стільки з опаленням, скільки з електрикою. За словами експерта, заступниця міського голови Анна Позднякова проводить велику роботу для успішного проходження опалювального сезону.

Проблеми в Одесі можуть бути з електрикою, тому що вона має одну лінію від Південноукраїнської АЕС, а можливості імпорту електроенергії немає, тому що він блокується з боку Придністров'я. Хоч жителі Придністров'я самі сидять без електрики періодами, але не дозволяють нам імпортувати електроенергію з Румунії.

У Миколаєві краща буде ситуація, адже там місцева влада також пророблює велику роботу для підготовки до холодів: встановлюють у районах мінікотельні, "гпушки" (газопоршневі установки) тощо. Робота провадиться на державному рівні.

Народний депутат, ексміністр з питань ЖКГ Олексій Кучеренко навпаки впевнений, що українська влада знає про потенційні загрози та реагує на них, і жодної критичної ситуації наразі немає. Про це він повідомив журналістам видання телефоном.

Спеціаліст із комунікацій Razom We Stand Максим Гардус у коментарі "Телеграфу" сказав, що Україна входить у новий опалювальний сезон із набагато складнішими викликами, ніж у попередні роки, але й із певними здобутками, які не варто недооцінювати.

"З одного боку, держава й енергетичні компанії провели велику роботу: вдалося відновити низку об’єктів генерації та мереж, які були зруйновані навесні, підготувати до роботи близько 17,6 ГВт потужностей, збільшити запаси газу в підземних сховищах, посилити співпрацю з європейськими партнерами й розширити можливості імпорту електроенергії. Важливо й те, що газу накопичено достатньо – хоч на мінімальному рівні. А саме по газу було багато побоювань", — каже Максим Гардус.

Експерт зазначає: міжнародна підтримка дозволяє не лише ремонтувати пошкоджене, а й створювати резервні можливості, зокрема через мобільні джерела генерації та аварійні плани.

"З іншого боку, об’єктивна вразливість зберігається. Енергетична інфраструктура серйозно постраждала від російських атак — і те, що сьогодні працює, часто відновлено в найкоротші терміни, іноді в авральному режимі. Це означає, що будь-яка нова хвиля ударів може завдати відчутних пошкоджень. Росія вже довела здатність зосереджувати масовані ракетно-дронові атаки, а прогнозувати їхній масштаб неможливо. Водночас практика показує: повний блекаут за три з половиною роки великої війни траплявся лише один раз, а система, попри величезний тиск, довела свою стійкість", — резюмує Максим Гардус.

На думку експерта, не виключені точкові чи регіональні перебої під час пікових навантажень, особливо якщо буде жорстка та холодна зима. Проте сценарій повної "темряви" не є базовим для цієї зими — Україна має підготовлені запаси, відновила об'єкти і має міжнародну підтримку.

Є також песимістичний сценарій. Масовані атаки одночасно по генерації, магістральних мережах та газотранспортній системі можуть призвести до тривалих відключень у кількох регіонах чи навіть макрорегіонах.

"Уникнути гіршого дозволить поєднання двох чинників: посилення протиповітряної оборони, на що Україна розраховує з боку партнерів, і подальший міжнародний тиск на Росію, аби зменшити її ресурсні можливості для ведення "енергетичного терору", — підсумував експерт.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, скільки коштує підготовка до блекаутів цієї осені. Є кілька варіантів — від економного до люксу.