"Батьки скаржаться": омбудсмен назвала серйозну проблему з українською мовою в освіті

Питання української мови досить гостро стоїть у дитячих секціях та різних гуртках, де чимало тренерів не використовують державну мову. Однак це наразі не регулюється законодавством.

Що треба знати:

• У законі про українську мову є прогалина
• Гуртки та репетиції повинні проходити українською
• Українська на позашкільних заходах — важливий етап формування дітей

Чому на гуртках спілкуються з дітьми російською

Як розповіла РБК-Україна уповноважена із захисту державної мови, доктор філологічних наук, фольклористка Олена Івановська, закон чітко визначає: мова освіти в Україні — українська. Але якщо говорити про різні гуртки, секції та приватні заклади, — ситуація вже не така однозначна.

За словами омбудсмена, у законі про державну мову є прогалина. Адже мова надання самої послуги фактично випадає з правового поля. Тобто освіта, реклама чи оголошення про заняття мають бути державною мовою. А от самі заняття можуть проходити російською, і це спостерігається досить часто.

Івановська каже, що надходить багато скарг від батьків дітей, яких записали до спортшколи, а тренер там веде заняття російською.

Вона додає, що тут йдеться саме про системність, а не репресії чи контроль. Бо українська мова як державна, має бути усюди не тільки на папері. Навіть у гуртка, репетиційній залі чи у таборі.

Мова у секціях не просто мова. Чому мовний закон важливо допрацювати

Омбудсмен каже, що тренери у секціях — великий авторитет для дітей, вони наслідують їх. Однак коли тренер говорить російською дитина сприймає це як позитивний знак, навіть якщо вдома все українською.

Вона наголошує, що у питанні мови слід думати не про зручність комунікації, а про формування покоління. Тому будь-де українська мова повинна лунати в України, а особливо там, де є діти і формується їх світогляд.

Івановська додала, що вже кипить робота над конкретними кроками. По-перше, ведеться діалог із Міністерством молоді та спорту й Міністерством освіти і науки щодо внесення змін до нормативних актів, які б поширювали вимогу використання державної мови і на приватні спортивні секції.

По-друге, інформаційно-просвітницьку роботу серед тренерів треба посилювати. Адже перехід на українську – це інвестиція у власний авторитет. По-третє, є ініціативи, які б дозволили мотивувати спортивних лідерів і відомих атлетів бути амбасадорами української мови.

Раніше "Телеграф" розповідав, що у профспілці б'ють на сполох, адже школи закривають, а вчителі працюють за копійки.