В Україні є міста і села зі смішними "лохівськими" назвами: де вони та що означають

Читать на русском
Автор
Корінь "Лох" є не в одному населеному пункті Новина оновлена 13 жовтня 2025, 11:41
Корінь "Лох" є не в одному населеному пункті. Фото Колаж "Телеграфу"

Від старовинної Лохвиці на Полтавщині до закарпатського Лохова – "Телеграф" розкриває походження провокативної назви

Слово "лох" з давньої лебійської мови, якою послуговувались лірники України перекладається як "мужик". Та з часом увійшло в "блатний" жаргон у значенні "простодушна, довірлива людина, яку легко обдурити". Інші значення слова — виснажений після нересту лосось, дерево родини маслинкових та позначення озер у Шотландії. Схоже значення було і в давньослов'янській мові "локва" – калюжа.

"Телеграф" знайшов три населених пункти в Україні, які мають у своїй назві одне зі значень цього слова. Іноді кепкувань не вдається уникнути.

Найстаріша Лохвиця в Україні

Лохвиця — старовинне місто на Полтавщині, що знаходиться на берегах річки Лохвиці. Зараз тут живе 12 тис. жителів.

Її історія тягнеться ще з часів Київської Русі — тоді вона була укріпленням Переяславського князівства. Уперше згадана у 1320 році, Лохвиця пережила пожежі, чуми й війни, але щоразу відроджувалась. У XVII столітті місто отримало магдебурзьке право та власний герб — білокам’яну фортечну браму з трьома вежами й блакитними флюгерами. Саме ця брама — символ міста й сьогодні.

Прапор Лохвиці
Прапор Лохвиці
Старовинна карта Лохвиці
Старовинна карта Лохвиці

Про походження назви ходить безліч легенд. Одні кажуть — від "льохів", які копали втікачі, ховаючись від набігів кочівників. Інші — від старослов’янського "локва", тобто калюжа чи болітце, бо місцеві річки перетворювались на заболочені потоки.

Лохівка в Криму

Назва села Лохівка має давнє коріння — від одного зі значень слова "лох", що означало дику маслину. Колись ці дерева росли тут повсюди, їхнє сріблясте листя тремтіло на сонці, а повітря мало легкий гіркуватий аромат. Тепер же маслини залишилися лише в лісосмугах — решту вирубали, коли почали зводити будинки.

Село невелике — дев’ять вулиць, трохи більше сотні хат. До 1948 року воно мало іншу назву — Менгермен. Місцеві розповідали — до таблички спеціально приїздили туристи для фото.

Табличка біля Лохівки до 2014 року
Табличка біля Лохівки до 2014 року

Лохово на Закарпатті

Село Лохово розташоване в Мукачівському районі Закарпаття, нині тут мешкають близько 1250 осіб, ще понад двісті живуть у сусідніх Череївцях, що входять до тієї ж сільради. Історія села сягає 516 років: перші письмові згадки датуються дарчими грамотами, де територія іменується Loloh. У давні часи два сусідні села мали угорські назви Nagy Loho та Kiss Loho — Великий Логов і Малий Логов.

Nagy Loho на старовинній печатці
Nagy Loho на старовинній печатці

Друге село розташовувалося за три кілометри вище першого, посеред лісу, і ще донедавна носило статус присілка під назвою Ленівці, нині це вулиця Космонавтів.

Головна версія походження назви — від глоду, якого тут було багато. У більшості слов'янських мов ця рослина має назви, схожі з українською, наприклад чеською hloh, а словенською і хорватською glog.

Лохово на Закарпатті
Лохово на Закарпатті

Раніше "Телеграф" розповідав про село в Чернігівській області, яке має вельми грайливу назву, за однією з версій пов'язану з розпустою. Але насправді, назва Блудше могла походити від прізвища.