В Україні є міста і села зі смішними "лохівськими" назвами: де вони та що означають
- Автор
- Дата публікації
- Автор
Від старовинної Лохвиці на Полтавщині до закарпатського Лохова – "Телеграф" розкриває походження провокативної назви
Слово "лох" з давньої лебійської мови, якою послуговувались лірники України перекладається як "мужик". Та з часом увійшло в "блатний" жаргон у значенні "простодушна, довірлива людина, яку легко обдурити". Інші значення слова — виснажений після нересту лосось, дерево родини маслинкових та позначення озер у Шотландії. Схоже значення було і в давньослов'янській мові "локва" – калюжа.
"Телеграф" знайшов три населених пункти в Україні, які мають у своїй назві одне зі значень цього слова. Іноді кепкувань не вдається уникнути.
Найстаріша Лохвиця в Україні
Лохвиця — старовинне місто на Полтавщині, що знаходиться на берегах річки Лохвиці. Зараз тут живе 12 тис. жителів.
Її історія тягнеться ще з часів Київської Русі — тоді вона була укріпленням Переяславського князівства. Уперше згадана у 1320 році, Лохвиця пережила пожежі, чуми й війни, але щоразу відроджувалась. У XVII столітті місто отримало магдебурзьке право та власний герб — білокам’яну фортечну браму з трьома вежами й блакитними флюгерами. Саме ця брама — символ міста й сьогодні.
Про походження назви ходить безліч легенд. Одні кажуть — від "льохів", які копали втікачі, ховаючись від набігів кочівників. Інші — від старослов’янського "локва", тобто калюжа чи болітце, бо місцеві річки перетворювались на заболочені потоки.
Лохівка в Криму
Назва села Лохівка має давнє коріння — від одного зі значень слова "лох", що означало дику маслину. Колись ці дерева росли тут повсюди, їхнє сріблясте листя тремтіло на сонці, а повітря мало легкий гіркуватий аромат. Тепер же маслини залишилися лише в лісосмугах — решту вирубали, коли почали зводити будинки.
Село невелике — дев’ять вулиць, трохи більше сотні хат. До 1948 року воно мало іншу назву — Менгермен. Місцеві розповідали — до таблички спеціально приїздили туристи для фото.
Лохово на Закарпатті
Село Лохово розташоване в Мукачівському районі Закарпаття, нині тут мешкають близько 1250 осіб, ще понад двісті живуть у сусідніх Череївцях, що входять до тієї ж сільради. Історія села сягає 516 років: перші письмові згадки датуються дарчими грамотами, де територія іменується Loloh. У давні часи два сусідні села мали угорські назви Nagy Loho та Kiss Loho — Великий Логов і Малий Логов.
Друге село розташовувалося за три кілометри вище першого, посеред лісу, і ще донедавна носило статус присілка під назвою Ленівці, нині це вулиця Космонавтів.
Головна версія походження назви — від глоду, якого тут було багато. У більшості слов'янських мов ця рослина має назви, схожі з українською, наприклад чеською hloh, а словенською і хорватською glog.
Раніше "Телеграф" розповідав про село в Чернігівській області, яке має вельми грайливу назву, за однією з версій пов'язану з розпустою. Але насправді, назва Блудше могла походити від прізвища.