Тепліше, вологіше, слизькіше: прогноз на зиму, який здивує навіть скептиків

Майбутня зима з високою ймовірністю буде м'якою, з температурою повітря на 1-2 градуси вище кліматичної норми. Про це в інтерв’ю "Телеграфу" розповіла Віра Балабух – завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології українського Гідрометеорологічного інституту (УкрГМІ). При цьому країну періодично можуть накривати хвилі холоду та значних морозів не очікується.

Вищі температури та менш тривала зима

- Через стан енергетики, від якого залежить проходження опалювального сезону, людей турбує питання, чи буде чергова зима такою ж м'якою, як попередні?

- За даними розрахунків світових прогностичних центрів, зокрема, Національної лабораторії дослідження атмосфери і океану США (NOAA), Європейського центру середньотермінових прогнозів (ECMWF) цьогорічна зима в Україні ймовірно буде теплішою, ніж зазвичай, подібною до зим у попередні роки. Середня за сезон температура повітря очікується на 1-2 градуси вищою за кліматичну норму. Ймовірність такої температури становить 70-80%. Це продовжує тенденцію м’яких зим, характерну для останніх десятиліть.

На тлі глобального потепління зима в нашій країні стала майже на 1,5 градуса тепліша порівняно із 60-80-ми роками минулого століття, коли спостерігались дуже сильні морози. Ми вже давно не бачили мінус 35-40 градусів, а вони були колись і в Києві, та й 20-градусні морози вже сприймаються як значні. Підвищується температура повітря взимку, особливо мінімальна, скорочується тривалість зими. Такі ж тенденції ймовірні і в цьому році, про що свідчать розрахунки.

- Попри такий оптимістичний сценарій для України, чомусь наші сусіди поляки навпаки попереджають про дуже сувору зиму. Чому така різниця в прогнозах?

- В основі сучасних довгострокових прогнозів лежать ансамблеві розрахунки чисельних моделей провідних прогностичних центрів ЄС, Великої Британії, Німеччини, Франції, Японії, США тощо. Ці прогнози глобальні, дають інформацію для всієї планети, зокрема і для території Європи, України та Польщі. Саме за цими даними очікується порівняно м’яка зима.

Поряд із чисельним моделюванням застосовується і метод аналогів, який базується на пошуку подібних метеорологічних ситуацій у минулому та аналізі подальшого розвитку погоди після них. Аналізуються і відбираються атмосферні процеси, які впливають на погодні умови зимою. В архіві метеорологічних даних шукають аналогічні ситуації — тобто ті, які найбільше подібні за характеристиками. Вивчають подальший розвиток цих минулих аналогів. Наприклад, якою була погода через 5, 10 або 30 днів після них. На основі цього роблять прогноз, припускаючи, що й надалі погода розвиватиметься аналогічно.

Серед атмосферних процесів, що визначають зимову погоду Північної півкулі, важливу роль відіграє Південне коливання (ENSO) — періодичні зміни температури поверхні води в тропічному Тихому океані. Його тепла фаза — Ель-Ніньйо, а холодна — Ла-Нінья. Ель-Ніньйо зазвичай сприяє підвищенню температури зимою, тоді як Ла-Нінья — холодним і сніжним зимам. За даними NOAA, восени та взимку 2025/2026 очікується Ла-Нінья слабкої інтенсивності, яка ймовірно у січні-березні перейде у нейтральну фазу на початку 2026 р.

Проведені за методом аналогів оцінки синоптичних ситуацій характерних для зим, коли спостерігалась Ла-Нінья, показують ймовірність переміщення на територію Європи, Польщі й України повітряних мас з полярних широт. Це і стало підставою для розмов про аномально холодну зиму. Проте цей прогноз не узгоджується з розрахунками прогностичних моделей. Ця неузгодженість полягає в тому, що аналогові методи не враховують тих змін клімату і циркуляції атмосфери що спостерігаються протягом останнього десятиліття. Значне підвищення температури океанів і, зокрема, Атлантичного, зумовлює підвищення температура повітря в полярних широтах і ми спостерігаємо при типових зимових процесах надходження цих теплих повітряних мас на територію Європи. Так, Ла-Нінья відмічалось три роки поспіль – 2021, 2022, 2023. Проте ці роки потрапили до переліку найтепліших, а 2023 рік виявився другим з найтепліших з початку інструментальних спостережень, поступившись лише 2024 року.

Отже, метод аналогів у сучасних умовах малоефективний, а чисельні моделі забезпечують більш надійні прогнози. Водночас певні ризики хвиль холоду залишаються. Цьому може сприяти квазідворічне коливання стратосферних вітрів, коли їхній напрям буде протилежним до напрямку струминної течії й сприятиме її руйнуванню. Такі процеси найімовірніші у січні-лютому. Проте передбачити їхній точний час і місце наперед неможливо.

Ймовірність сильних морозів не значна

- Повертаючись до України, ви зазначили, що все-таки температура може відрізнятися залежно від регіонів. Які "мерзнутимуть" більше?

- Найнижчі температури у нас традиційно спостерігаються у північно-східних, східних областях України, на високогір’ї Карпат. Такі умови ймовірно будуть характерні і для цієї зими. У цих регіонах протягом зими переважатиме температура повітря нижче нуля, а середнє за зиму значення може коливатись у межах -4… -5 градусів.

Найвищі середні за зиму температури прогнозуються для південних областей, Закарпаття, а також південних частин Кіровоградської та Дніпропетровської областей. Там протягом зими переважатиме додатна температура, тобто вище нуля.

Слід зазначити, що коли ми говоримо про теплу зиму, це не значить, що у нас не буде морозу чи снігопадів. Звичайно, що вони будуть, зима є зима, ми знаходимося в помірних широтах і Арктика, зрозуміло, що на нас впливатиме. Проте температура повітря очікується вищою, ніж середні багаторічні значення для цього періоду, а похолодання – короткочасними.

- Якщо періоди з морозами таки будуть, то до яких показників може дійти?

- За даними розрахунків Європейського центру середньострокових прогнозів погоди, ймовірність перевищення середнього за зиму значення температури повітря в України становила 60-70%. Такий прогноз був складений минулого місяця, а в оновленому варіанті цей відсоток ще збільшено. При цьому ймовірність сильних морозів – менш як 10%, а аномально високих температур – 30-40%. Тобто можемо говорити про те, що цією зимою все ж таки переважатиме більш тепла погода, ніж холодна.

- Коли українцям варто очікувати на перші відчутні похолодання?

- Перша половина листопада буде досить теплою, особливо перша декада. Як бачите, у нас й зараз гарна погода. А в другу половину листопада – період, який називається передзим'я, вже можливі відчутні похолодання. Це нормальне явище для цього періоду. Тобто, осінь закінчується і ми поступово наближаємось до зими.

Щодо прогнозу температури повітря в окремі місяці, то температура в грудні очікується також на два градуси вищою за норму. У південному регіоні та на Закарпатті середня за місяць температура залишатиметься ще додатною (0-2 градуси). Найнижча температура у грудні ймовірна на північному сході та на високогір’ї Карпат, де середнє за місяць її значення коливатиметься від -1 до -3 градусів і нижче.

Найхолоднішим зимовим місяцем в Україні є січень. У 2026 році він може бути на 1-2 градуси теплішим за кліматичну норму, а його середня за місяць температура може коливатись від +1-2 градуси на півдні до -3 і нижче у північних, північно-східних областях та Карпатах і з ймовірністю 60-70% перевищить медіану. Проте у січні ймовірність аномально низьких температур зросте до 10-30%, що свідчить про можливість вторгнень арктичного повітря. Такі ж тенденції характерні й для лютого.

Більше мокрого снігу та ожеледиці

- Якщо говорити про опади – чого очікувати? Снігопадів чи через вищу температуру повітря частіше дощитиме й будуть тумани?

- Всі ці явища характерні для холодного періоду року і звичайно спостерігатимуться протягом зими. Якщо температура повітря буде додатною, то очевидно випадатиме дощ, ймовірні тумани. При від'ємних температурах чи близьких до нуля дуже ймовірно, що йтиме мокрий сніг, може спостерігатися налипання мокрого снігу, ожеледиця. Це також типові явища для цього періоду. Проте цієї зими таких явищ може бути більше, оскільки температура повітря на значній території все ж таки знаходитиметься в межах біля нуля. А з Атлантики надходитиме вологе повітря, яке сприятиме їхньому утворенню.

При адвекції арктичних повітряних мас у район Середземномор’я можливе утворення потужних південних циклонів, які можуть виходити на територію України, зумовлюючи складні погодні умови: сильні снігопади, хуртовини, вітер, ожеледь, налипання мокрого снігу. Такі процеси найімовірніші у лютому про що свідчить додатна аномалія опадів у південних і центральних областях України.

- Загальна тенденція до потепління в зимовий період наскільки негативно позначається на сільському господарстві?

- Впливає по-різному. Загалом потепління сприятливе для вирощування озимих культур, тому що вони добре перезимовують, не вимерзають. До того ж зараз випало достатньо опадів і це дозволить посівам добре розвинутись. Проте аномально висока температура, може мати і негативний вплив. За умови коли середня за добу температура вище 5 градусів вегетаційний період у рослин не припиняється, вони входять у зиму ослаблені й можуть зазнати пошкоджень при різких похолоданнях чи сильних хвилях холоду. Таку ситуацію ми спостерігали минулого року.

- Відсутність снігового покрову, адже зими стали й малосніжними, чи має вплив на ці культури?

- Коли немає снігу при сильних морозах, то, звісно, це ризик як для озимих, так й всіх інших культур, особливо теплолюбивих. Вони просто вимерзнуть. Але коли немає ні того, ні іншого, то це не матиме негативних наслідків.

Загалом, підсумовуючи можна відзначити, що прогноз на зиму 2025/2026 років має нижчу, ніж зазвичай, надійність і потребує динамічного уточнення на основі постійного моніторингу погодних умов та розвитку атмосферних процесів. Це зумовлено тим що крім Ла-Ніньо та квазідворічного коливання стратосферних вітрів, які є домінуючими процесами що впливають на погодні умови північної півкулі взимку, є й інші непередбачувані чинники. Останні також можуть на них впливати й зумовлювати значну мінливість.

Як повідомляв "Телеграф", експерти відзначають, що кліматичні зміни впливають на здоров'я українців. Зокрема, різкі перепади температур небезпечні для людей із серцево-судинними захворюваннями.