Стіни не врятують: де взимку шукати "найтепліші" будинки

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Коли йдеться про енергоефективність будинків, мешканці зазвичай звинувачують у всьому старі панелі, тонкі стіни чи погані вікна. Однак швидкість промерзання будівель також залежить від цілого комплексу зовнішніх факторів, зокрема від погоди.

Олег Попенко, експерт з житлово-комунального господарства та засновник громадського об’єднання "Союз споживачів комунальних послуг", у коментарі "Телеграфу" пояснив, чому два однакових будинки можуть остигати зовсім по-різному через погодні примхи. Повну статтю читайте у матеріалі: "36 годин до катастрофи: ТОП-5 будинків, в яких українці ризикують замерзнути першими".

Експерт наголосив, що погодний фактор відіграє величезну роль у збереженні тепла. Сильний вітер здатний видувати тепло навіть із капітальних конструкцій.

Роль погодних умов та вітру

• Будинки, розташовані з північного боку, де постійно дме сильний вітер, втрачають тепло набагато швидше.
• Споруди, що знаходяться в низині (де вітрове навантаження нижче), протримаються довше, ніж така сама панелька, що стоїть на відкритому просторі.

Не менш важливим параметром є логістика тепла – відстань від теплоелектроцентралі (ТЕЦ).

Відстань від джерела тепла

• Чим ближче житловий будинок розташований до ТЕЦ, тим якісніше та стабільніше він опалюється.
• Будинки, що знаходяться далеко від джерела тепла, починають охолоджуватися першими, оскільки теплоносій неминуче втрачає свою температуру через протяжні труби.

Раніше "Телеграф" повідомляв, що п’ятиповерхові будинки радянської епохи з червоної цеглини краще тримають тепло, ніж "панельки". Річ у тім, що цегла забезпечує природну теплоізоляцію.