Шотландський "острів смерті": як Грюїнард став полігоном біологічної зброї

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Під час Другої світової війни британські військові випробовували на острові Грюїнард біологічну зброю зі збудником сибірської виразки. Експерименти залишили землю зараженою на десятиліття, а доступ для відвідувачів відновили лише 1990 року.

Історію перетворення шотландського острова на закритий полігон розповідає Countryfile. Невеликий безлісий Грюїнард лежить у затоці на захід від Аллапула, менш ніж за 800 метрів від материка.

Чому для випробувань обрали Грюїнард

У 1942 році, коли нацистська Німеччина зберігала військову перевагу, прем’єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчилль шукав нові засоби, здатні змінити перебіг війни. Військове відомство почало підбирати місце для секретних випробувань у Шотландії. Відокремлений острів, куди рідко заходили люди, визнали придатним.

Грюїнард придбали, місцевим жителям заборонили його відвідувати, а на острів прибули науковці з центру дослідження біологічної зброї в Портон-Дауні. Для експериментів вони використали збудник сибірки та отару овець. Після поширення бактерій тварини швидко захворіли й загинули; їхні тіла спалювали або закопували.

Наслідки вийшли за межі полігона: постраждали й вівці на сусідньому материку. Ширший британський задум передбачав скидання над Німеччиною заражених кормових брикетів, щоб знищити худобу та частину населення. Від цього плану відмовилися, а забруднений Грюїнард закрили на десятиліття.

Як таємні досліди стали публічною справою

Мешканці материкового узбережжя бачили на острові науковців. Повідомлення про отруйні хмари та загадкову загибель овець породжували запитання, але широка публіка почала дізнаватися про події після документального фільму BBC 1962 року. Розслідування посилили тиск на британські уряди з вимогою пояснити, що сталося.

Спроба очистити територію в 1970-х роках виявилася невдалою. На початку 1980-х до кампанії долучилася група Dark Harvest Commandos: її учасники залишали біля Портон-Дауна відра із землею, яку називали зараженою. Так вони вимагали від влади взятися за знезараження острова.

Очищення та повернення острова власникам

Повномасштабне очищення провели влітку 1986 року. За парламентською відповіддю, роботи виконали фахівці Портон-Дауна разом із промисловим підрядником, а результат незалежно оцінювала спеціальна дорадча група. Її голову обрав президент Королівського товариства.

"Острів Грюїнард було успішно знезаражено влітку 1986 року", – зазначив Грем Пірсон у листі до Джима Казінса від 16 грудня 1994 року, оприлюдненому в парламентському архіві.

Під час очищення територію промивали морською водою, а частину верхнього шару ґрунту зняли та спалили. У травні 1990 року острів повернули попереднім власникам. Того ж року його оголосили вільним від сибірки й відкрили для відвідувачів після 48 років заборони.

У квітні 2022 року, відповідаючи на парламентське запитання про наслідки недавньої пожежі на Грюїнарді, британський уряд підтвердив: незалежна дорадча група визнала острів безпечним ще до публічного оголошення 1990 року. Сам Грюїнард можна побачити з прибережної дороги A832, що проходить неподалік материкового берега.

Як повідомляв "Телеграф", науковці стежили за заселенням нової суші на Суртсеї, де несподівано виріс томат, насіння якого заніс один із дослідників попри суворі обмеження доступу.