Електрика для Європи ціною гір: в мережі збудилися через заяву Зеленського

Автор: Галина Михайлова
Дата публікації: 21 вересня, 12:16

Українці не заперечують потреби в енергії, але ставлять під сумнів доцільність будівництва саме у Карпатах

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Після того як президент Володимир Зеленський у Буковелі на "Карпатському саміті" заявив про плани створити вітроенергетичний кластер потужністю 1,5 ГВт в Карпатах та перетворити регіон на постачальника електроенергії для Європи, в соцмережах піднялась хвиля критики. Екологи, журналісти та громадські активісти наголошують на ризиках для високогір'я.

"Сонячна та вітрова енергетика. Накопичення енергії. І нові інтерконектори. І наші великі підземні газосховища. Також пропонується створити Карпатський вітроенергетичний кластер потужністю 1,5 гігавата. Карпати можуть стати постачальником енергії для Європейського Союзу, а не просто транзитним регіоном", — сказав Зеленський. Заявлена потужність еквівалентна приблизно 300 сучасним вітротурбінам. Такі зводять на полонині Руна, що вже викликало різку критику через руйнування унікальних екосистем.

Карпати нині — це не про клімат, туризм і розвиток місцевих громад

Український еколог, природоохоронець, в.о. начальника відділу еколого-освітньої роботи НПП "Голосіївський" Сергій Хара наголошує — так, в країні є проблема з енергетикою і розвивати відновлювальні джерела енергії потрібно, проте вибір локації — не раціональний: "Обрали місцем для розвитку вітрової саме цінні високогірні екосистеми Карпат. Не перелоги, не агротериторії, не поблизу енергозатратних регіонів. А саме там, де знаходиться той самий невеликий відсоток рідкісних ландшафтів і оселища зникаючих видів рослин і тварин".

Він наголосив, що вже триває будівництво вітряків, доріг та ліній електромереж. І хоча були виявлені численні порушення, а українці виступили з петицією до президента з вимогою захистити гори, місцева та національна влада не зробила нічого, попри обіцянки. При цьому розвивати відновлювальні джерела енергії за межами Карпат нараз "зараз ніхто не тяжіє". Питання охорони рідкісних видів не вирішено, а в будівництво вже вкладені чималі суми.

З нашою економікою біда. З нашою енергосистемою біда. Але я, як і тисячі українців почуваюсь проігнорованим. Я почуваюсь втупу, по блатному, кинутим. Як еколог і як людина, яка хоче жити в чистому та здоровому довкіллі, я почуваюсь глибоко розчарованим, що компенсація енергетичних і економічних дір робиться в цінній природі, замість того щоб робити це там, де природа і без того вже понівечина людиною. Ніби у відповідальних за це рішення є одне гасло: "Знищу все хороше, що можу, а потім звалю з цією країни куди подалі".

Сергій Хара, еколог

Українська журналістка Мар'яна П'єцух акцентує — українські Карпати займають лише 4% території, але знищення їхньої екосистеми стимулюється, а не зупиняється. "При будівництві дороги на Руну уже вирубали частину пралісу (тобто зеленої зони, яка була недоторкана). Коли ж суд заборонив рубати в тій ділянці ліс, то вже було пізно — його вже вирубали", — пише вона.

Вона також нагадала про ситуацію в Яремче, де міська рада проголосувала за дозвіл розвідки територій для вітряків на полонинах. Дорогу туди доведеться прорубувати через заповідну території. Пізніше, коли була піднята тема боротьби з джипінгом в горах — озвучили прохання не тільки дозволяти джипам їздити по нацпарку, а й винести територію, де планують прокласти дорогу, з підпорядкування парку.

"Карпати не відновиш одним указом": яке майбутнє чекає на гори

Українська блогерка та публіцистка Оксана Черкасова також наголошує — вітряки збудувати вирішили не на пустирях, а саме в Карпатах. Заради картинки "зеленої енергетики" посуваються інтереси природи. Однак це має свою ціну.

"А коли поповзе схил або почнуться проблеми з ґрунтами й водою, будемо стояти й робити здивовані очі: "Ой, а як же так сталося?" Та дуже просто сталося!Бо комусь дуже захотілося черговий потужний мегапроєкт із величезними грошима…Я вже мовчу про те, скільки там можна "освоїти" на дорогах, будівництві, підстанціях і всій цій інфраструктурі… А що буде з Карпатами через 10–20 років? Карпати не відновиш одним президентським указом..ліс не виросте за один бюджетний рік, а зруйнований схил назад не закатаєш у бетон", — пише вона. Зауважує — вітряки можна поставити там, де вони мінімально нашкодять природі.

Журналістка та екоактивістка Леся Москаленко ставить питання — чи залишиться після всього "бодай клаптик незайманої природи". Вона розмістила фото, що зараз відбувається на полонині Руна.

Карпатські високогір'я і унікальні праліси знищують, щоб збудувати вітряки, електроенергія з яких постачатиметься нашим сусідам, зокрема, Словаччині. Бо свої гори наші сусіди в жодному разі не спаскудять. Вони збираються там жити і відпочивати. У Словаччині, Польщі, Румунії у високогір'ях постають не бетонні одоробла, а заповідники, зелені маршрути, еко-курорти.

Леся Москаленко, журналістка, екоактивістка

Москаленко зауважила — місцева влада ставиться байдуже до ситуації, а партери з ЄС не заморочуються походженням "зеленої енергії.

Місцеві групи також наголошують, що Карпати — не територія для бездумного освоєння. "Якщо підхід не зміниться, зовсім скоро на місці дикої краси Карпат ми можемо отримати промисловий пейзаж із бетонними фундаментами, дорогами та величезними вітряками. Карпати не повинні ставати розмінною монетою.

Карпати — це не гектари під інвестиційний портфель. Не майданчик для експериментів. Не промислова зона. Не територія, яку можна віддати під черговий "кластер". Карпати мають залишитися Карпатами", — йдеться в дописі.