Не фараони та не масони: яку таємницю зберігає загадкова піраміда на цвинтарі у Сумах (фото)

Житель Сум випадково виявив кам’яну піраміду, зовні схожу на давньоєгипетські споруди. Він опублікував фотографії знахідки в Threads і зізнався, що її раніше не помічав, хоча живе в місті. Публікація викликала обговорення: користувачі почали гадати, навіщо збудували піраміду.

Проте археологи відкрили її нещодавно. Сумським краєзнавцям піраміда давно відома: вона знаходиться на Центральному (Петропавлівському) цвинтарі міста. Це старовинна цегляна споруда, яку називають пірамідою-склепом.

Автор публікації під ніком saisumsky жартівливо підписав фотографії: написав, що відчув себе фараоном. У коментарях один із користувачів згадав про Бугайський трикутник – містичне місце на Сумщині. Автор уточнив, що знімав піраміду у самих Сумах, а не в районі цього загадкового місця.

Що відомо про незвичайну споруду

Піраміда стоїть у південній частині Петропавлівського центрального цвинтаря. Її висота – близько восьми метрів. Будівля складена з цегли, має квадратну основу та відрізняється від звичних надгробків незвичайною формою.

Кладовище – одне з найстаріших у місті. Перші поховання тут датуються 1790 роком. На його території знаходяться могили відомих сумчан, у тому числі представників родини меценатів Харитоненка. Піраміда також вважається об’єктом місцевої культурної спадщини.

За даними туристичного порталу "Відвідайте Суми", споруда сягає восьми метрів заввишки. Вона виділяється серед інших пам’яток некрополя та давно приваблює туристів та любителів міської історії.

Хто насправді похований усередині

Довгий час походження будівлі залишалося предметом суперечок. Висували різні версії: від могили людини, яка наклала на себе руки, до поховання гусара, який загинув на дуелі. Була й легенда, ніби піраміда належала масонам та служила місцем їхніх таємних зборів.

У грудні 2024 року сайт "Сумський історичний" опублікував дослідження сумського архівіста та краєзнавця Веніаміна Цибки. Воно допомогло прояснити історію будівництва.

Вивчивши метричні книги церков та архівні документи, дослідник дійшов висновку, що піраміда – сімейна усипальниця поміщиків Похвисневих. Вони володіли маєтками у Сумському та Лебединський повітах Харківської губернії.

Архівні записи допомогли встановити імена щонайменше трьох осіб, похованих у сімейному склепі:

• Надія Похвіснева (1793–1879) – представниця дворянського роду, власниця маєтків у Басах та Штепівці.
• Микола Похвиснев (близько 1818–1874) – її син, надвірний радник.
• Анастасія Похвіснева (близько 1835-1877) — дружина Дмитра Похвіснева.

Дослідник припускає, що тут міг бути похований і Дмитро Похвіснев, чоловік Анастасії. Документального підтвердження цьому поки що немає.

Особливо примітна історія Анастасії. Згідно з архівними записами, вона померла 16 жовтня 1877 року, приблизно в 42 роки. Причиною смерті вказано надмірне вживання сильнодіючих ліків. Ця трагічна історія могла стати основою легенд про незвичайне поховання.

Коли і навіщо збудували піраміду

Точну дату будівництва поки що встановити не вдалося. Дослідники не знайшли в архівах документів із дозволом на будівництво.

Веніамін Цибка припускає, що Похвисневи могли почати будувати сімейну усипальницю на початку 1870-х років. На це вказують вік Надії Похвісневої та пізніші записи про поховання членів сім’ї.

Сім’я володіла цегельними заводами у Басах та Штепівці. Тож поміщики могли самі забезпечити будівництво матеріалами.

Версія про те, що споруда була сімейною гробницею, отримала серйозне документальне підтвердження.

Які ще загадки пов’язані з пірамідою

Незвичайна архітектура породила чимало міських легенд. Наприклад, розповідають про підземні ходи, які нібито поєднували піраміду з іншими міськими об’єктами. Підтверджень існування такої системи тунелів немає.

Ще одна версія пов’язана з масонами. Деякі любителі містики припускали, що всередині могли відбуватися таємні збори чи обряди. Історичних доказів цього не виявили.

Будівля має чотири вікна, має декоративні елементи і зберігся металевий гак усередині. Передбачається, що на нього могли підвішувати гасову лампу. За однією з версій, завдяки розташуванню будівлі її світло могло бути своєрідним орієнтиром.

Згодом внутрішнє оздоблення піраміди втратили, а деякі елементи пограбували. Наразі вона виглядає значно простіше, ніж могла виглядати спочатку.

До чого тут Бугайський трикутник

Обговорюючи фотографії, один із користувачів згадав Бугайський трикутник – ще одне загадкове місце Сумської області. До піраміди на Центральному цвинтарі він не має відношення.

Бугайський трикутник пов’язують із територією колишнього хутора Мала Бугайка на Роменщині. Згідно з місцевими переказами, в районі між селами Холодник, Анастасівка та зниклим хутором відбувалися дивні явища: люди нібито втрачали відчуття часу, бачили примар та чули незрозумілі звуки.

Місцеві легенди відносять перші подібні оповідання ще до 1930-х років. Згодом хутір зник, а його територію розорили. Достовірних наукових доказів паранормальних явищ немає.

Історію Бугайського трикутника раніше докладно розбирало видання "Цукр", окремо наголосивши: йдеться про легенди та припущення, а не про встановлені історичні факти.

Незвичайна піраміда у Сумах – не єгипетський артефакт та не доказ існування таємного масонського суспільства. Дослідження архівіста Веніаміна Цибки дозволяє з високою впевненістю пов’язати її із сімейним похованням поміщиків Похвісневих. Точна дата будівництва та деякі обставини появи усипальниці поки що залишаються відкритими питаннями.

Як повідомляв "Телеграф", одну з українських пірамід облаштували як каплицю: всередині знаходилися вівтар та склеп із чотирма арками та великим кам’яним хрестом в описі споруди. Склеп, хрести та розписи з біблійними цитатами та єгипетськими фресками показують, як у ньому поєднувалися похоронна та релігійна символіка. Цей приклад дозволяє розглядати піраміди-усипальниці в Україні як місцевий архітектурний феномен, а не як просте наслідування єгипетської форми.