Сенс путінського вкиду про легітимність Ради, але не Зеленського, зрозумілий, але є дві нестиковки - Олексій Копитько

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Вождь РФ Путін сьогодні вирішив налякати нашого речника Руслана Стефанчука тим, що відтепер він (Стефанчук) головний. Впевнений, що невипадково обрано момент, коли президент України здійснює закордонні візити.

У ході цих візитів західні лідери підтверджують, що історія "після 21 травня" — це російська вигадка, на яку не звертають уваги.

Сенс путінського вкиду зрозумілий. З одного боку, це чергова спроба розхитати ситуацію. Причому хитати будуть на всіх рівнях. На місцевому, у військах тощо.

З іншого боку — це сигнал незахідним країнам, які збираються брати участь у "саміті миру" та спроба знизити рівень представництва.

Плутанину зі статтями Конституції України у виконанні Путіна не коментуватиму, не це головне. Важливе інше.

У 2014 р. Путін відмовлявся комунікувати з в.о. президента Олександром Турчиновим, вказуючи, що діалог може йти лише на рівні спікерів, бо коло повноважень Турчинова незрозуміле і треба чекати виборів. Нині ж його цілком влаштовує Стефанчук як легальний та легітимний утримувач повноважень президента до виборів. Це перша нестиковочка.

Друга нестиковочка — кремлівські діячі роками просували тезу, що вся українська влада є породженням "держперевороту", тому під великим питанням. А тут виявляється, що ВРУ цілком прийнятна і має необхідні повноваження.

Тобто, коли Москві вигідно, вона готова сприймати будь-кого, хоч Талібан, хоч ХАМАС. І навіть Стефанчук годиться. Це лише спроба створити пункт, який за бажання можна буде або перетворити на привід для уникнення дискусії, або розторгувати у переговорах.

Загалом, це російська гра, ось хай із Лукашенком у неї грають або ще з ким.

Думки, висловлені в рубриці блоги, належать автору.
Редакція не несе відповідальності за їх зміст.