Печерський суд встав на бік Кремля: російська нафтова компанія "Татнєфть" повернула контроль над мережею АЗС в Україні

Читать на русском
Автор
4357
"Татнєфть" зібрала достатньо аргументів для Печерського суду Новина оновлена 05 березня 2024, 10:51
"Татнєфть" зібрала достатньо аргументів для Печерського суду

Російська "Татнєфть" отримала від Печерського райсуду подарунок на другу річницю великої війни

Печерський районний суд Києва зустрічає другу річницю широкомасштабного вторгнення черговим дивним рішенням. На цей раз він встав на бік "дочки" російської нафтової компанії "Татнєфть", яку контролює Кремль. Суд повернув компанії контроль над мережею АЗС в стратегічному регіоні України. Відповідне рішення 19 лютого ухвалила суддя Печерського суду Олена Бусик (на цьому тижні воно було оприлюднене).

Суд задовільнив клопотання ТОВ "Полтава-Капітал" (на 88,97% належить російському ПАТ "Татнєфть"), та скасував арешт, що був накладений його ж ухвалами від 12 травня 2022 року та 16 лютого 2023 року в кримінальному провадженні № 12020220000001481. Арешт знятий "в частині заборони користування майном". Тобто надає власнику можливість експлуатувати арештовані активи, отримуючи від них прибуток. А це — більше 40 автозаправних станцій TatNeft та нафтобаза в Полтавській області — регіоні, де базується найбільший в Україні Кременчуцький нафтопереробний завод, який ворог атакує ракетами з 2022 року, та сконцентрований видобуток майже половини обсягів природного газу.

Кримінальне провадження відкрило слідче управління Національної поліції Харківській області ще в листопаді 2020 року по ч. 1 ст. 273 ("Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах"). В той момент харківські слідчі без особливого ентузіазму досліджували роботу АЗС та нафтобаз "Татнєфті" на предмет реалізації палива та скрапленого газу із порушенням правил безпеки. І навіть намагалися закрити провадження наприкінці 2021 року за відсутністю складу кримінального правопорушення.

Але проти цього виступила Харківська обласна прокуратура. Навесні 2022 року в справі з’явилась ще одна стаття — ч. 3 ст. 110-2 КК України ("фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України"). А сама справа від харківської поліції перейшла до головного слідчого управління Державного бюро розслідувань.

ДБР спрацювало досить оперативно, і вже в травні 2022 року спромоглося через суд накласти арешт на активи "Татнєфті" в нашій країні. Це близько сотні АЗС та декілька нафтобаз в Полтавській та Харківській областях, якими п’ятий за обсягами видобутку нафти в росії виробник володів в нашій країні через компанії "Полтава-Капітал" та "Харків-Капітал". А 10 червня 2022 це майно було передано в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).

Весь цей час "доньки" "Татнєфті", яку українська влада визнала такою, що "здійснює діяльність у галузях, які мають стратегічне значення для уряду росії та забезпечують високу дохідну частину бюджету російської федерації, яка відповідає за війну в Україні", і внесла в санкційний список в жовтні 2022 року, намагалися скасувати арешти, проте безрезультатно.

Як їм вдалося зараз достукатись до судді Бусик, невідомо, проте вона взяла до відома найпримітивніший аргумент, який використовується в подібних випадках. Мовляв, користування нерухомим майном ніяким чином не може призвести до його відчуження, а заборона користування перешкоджає веденню власником господарської діяльності. Той же факт, що цей власник належить російській нафтовій компанії, яка постачає паливо окупантам, суддю не збентежив. Тому вона зняла арешт з майна ТОВ "Полтава-Капітал" та ще й відмінила його передачу до АРМА, хоча проти цього категорично виступив Офіс Генерального прокурора.

"Враховуючи отриману під час досудового розслідування інформацію про надання групою компаній "Татнєфть" засобів для ведення збройними підрозділами Російської Федерації триваючої агресивної війни проти України, застосування як обмежувальних заходів, так і заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арештів на рухоме та нерухоме майно компаній цієї групи в Україні в умовах сьогодення становить переважаючий суспільний інтерес над можливістю вільно розпоряджатися цим майном такими підприємствами" — вказав прокурор під час судового засідання. Додавши, що "будь-які відомості, які можуть свідчити про те, що у застосуванні арешту оскаржуваного майна відпала потреба, відсутні".

Незважаючи на те, що рішення Печерського суду не підлягає оскарженню, практично втілити його в життя на сьогодні поки неможливо. Справа в тому, що в серпні минулого року за пропозицією АРМА та Міненерго Кабмін прийняв рішення про передачу в управління найбільшій нафтогазодобувній компанії України "Укрнафта" близько 100 АЗС, нафтобази та автомобілі, які належать російській "Татнєфті". "Для недопущення подальших збоїв у функціонуванні активу та з метою його оперативної передачі в управління було використано спеціальну процедуру визначення управителя за розпорядженням Кабміну, передбачену ст. 21-1 Закону про АРМА" — вказали тоді в Національному агентстві. Тобто, щоб повернути собі втрачені активи, "Татнєфті" потрібно ще забрати їх у "Укрнафти", та відмінити рішення Кабміну. Без рішення Печерського суду шансів на це не було зовсім. Тепер вони з’явились.