Що буде із замороженими російськими активами, курсом долара та обмеженнями банківських карток

Скільки грошей із заморожених на Заході російських активів може отримати Київ? Чи можна казати про те, що курс долара в Україні б’є чергові рекорди, чому Нацбанк обмежив місячну суму і кількість переказів з банківських карток?

Про це в ефірі програми "Про гроші" сайту "Телеграф" розмовляли журналіст Денис Безлюдько (Д.Б.) і головний редактор ділового журналу "Деньги.ua" Олександр Крамаренко (О.К.).

Про конфіскацію російських активів

— (Д.Б.) Перша тема – це конфіскація російських активів. На минулому тижні Європейський союз прийняв доленосне рішення і дозволив використання доходів від конфіскованих російських активів на користь України.

Ми вже говорили, що активів цих багато. Це приватні активи, десь 114 млрд доларів. Державних активів десь в три рази більше, там майже 400 мільярдів, але всі ці речі об'єднує один момент – вони сконцентровані у Бельгії, в "Євроклірі".

— (О.К.) Так, дуже багато. Якщо дивитися на загальну суму, то більше половини. І це відбулося з суто технічних причин. Там є установа, яка називається "Євроклір" (міжнародний депозитарій Euroclear. — Ред.), і на неї заведені цінні папери, а цими цінними паперами володіє Центральний банк Росії як можливими резервами, якісь компанії, приватні інвестори російські, ну і так далі. Тому це суто технічна історія, але факт є фактом.

— (Д.Б.) Добре, беремо суто технічну сторону. Загалом у нас є пів трильйона доларів грошей, на які ми можемо претендувати…

— (О.К.) На жаль, поки не у нас.

— (Д.Б.) Ну, не у нас. Загалом є пів трильйона доларів, на які ми можемо претендувати, але є шанси, що ми з цих грошей отримаємо хоча б 3—4 мільярди на рік від доходів. Але мене дуже тішить, що є Сполучені Штати Америки, там не дуже багато цих активів, десь близько 10 мільярдів.

— (О.К.) Загалом трошки менше.

— (Д.Б.) До 10 мільярдів. І Конгрес дозволив президенту їх конфіскувати. Наступний крок зробила вже Європа, це зробила Естонія. Круті хлопці. Вони теж прийняли закон, який дозволяє конфіскувати російські активи. Залишилося побороти двох дуже сміливих хлопців, це Макрон і Шольц, щоб вони якось теж зрушили це з мертвої точки.

Я сподіваюся, у липні буде саміт G7 з цього приводу.

— (О.К.) Ну, ще будуть деякі зустрічі по схожих речах, наприклад, у червні в Берліні буде конференція з питань відновлення України. Це буде привід сказати: хлопці давайте рухатись далі.

— (Д.Б.) Цю крапку поставлять саме у липні. І на той момент я дуже сподіваюся, що справа якось буде рухатися, тому що ці пів трильйона треба якось використовувати, тому що, як казав Наполеон, війну виграти дуже легко. Потрібно всього три речі — гроші, гроші, гроші. І ось ці гроші лежать. Їх може використовувати, до речі, та сама Європа, тому що у них нема коштів, принаймні ніхто не виділив на оборонку…

— (О.К.) Вони зараз підсилюють, збільшують виділення коштів на оборону, але…

— (Д.Б.) Польща зробила 4% ВВП.

— (О.К.) Найбільший, найбільший відсоток, до речі.

— (Д.Б.) Так, але вони якось дивно їх витратили: купили танки у Південній Кореї замість того, щоб зробити своє виробництво.

— (О.К.) Європа дуже важко "вигрібає" після фінансових проблем, викликаних ковідом, коли вони друкували гроші, а зараз не хочуть їх додатково друкувати…

— (Д.Б.) Ну, вибач… Війна… За майже три роки війни Європейський союз загалом витратив на оборону, в тому числі допомогу Україні, 0,2% свого загального ВВП. Це навіть не смішно.

— (О.К.) Ну, в Європі буде зібрання, де експерти (наскільки я знаю, від України буде голова Нацбанку Андрій Пишний) будуть розмовляти про те, що коли не витратити, не інвестувати кошти в безпеку, тобто в Україну зараз, то завтра доведеться платити значно більше. Мені дуже подобається, що ці розмови в Європі нарешті почалися. В усіх розвинених демократичних країнах спочатку має бути слово, й ідею потрібно "продати" місцевим виборцям, місцевим платникам податків.

Я сподіваюся, що це буде "продано", десь у липні процес реально зрушить з місця, і ми отримаємо перші кошти від доходів, які генеруються замороженими активами.

— (Д.Б.) Резюмуємо. У липні є надія отримати десь порядка 5 мільярдів на оборонні потреби Україні, і я сподіваюся, що це рушить далі, Європа буде збільшувати свої оборонні витрати, адже це — наш тил.

— (О.К.) Ну, не тільки тил. Вони зможуть закуповувати зброю, постачати в Україну, зменшувати аргументацію, що на складах нічого не залишається тощо.

— (Д.Б.) Так, бо це дуже сумно, що президент Чехії Петр Павел має шукати мільйон снарядів, які обіцяв Євросоюз, деінде, включаючи екзотичні регіони на кшталт Латинської Америки. Тобто гроші будуть, я сподіваюся.

Про курс долара

— (Д.Б.) Я весь тиждень читав апокаліптичні заголовки, що курс долара побив черговий антирекорд. Долар кудись летить….

— (О.К.) Зараз йде повільна девальвація. І вона, на мій погляд, є ситуативною. І це наслідок того, до чого усі експерти спонукали Нацбанк. Вони кричали: хлопці, послаблюйте валютні обмеження. Ну, окей, сказав Нацбанк. Ми нарешті побачили, що є можливість їх трошки послабити, оскільки прийшла допомога в березні, у квітні і так далі.

Але коли вишикувалася черга купити валюту під ці послаблення з повернення кредитів, обслуговування зовнішніх боргів тощо, то Нацбанк вирішив: хлопці, вибачте, але ця валюта має вам обійтися трошки дорожче, аніж ви очікували. Ну і те, що ми бачимо, зараз приблизно це.

Щодо рекорду, я б сказав так: давайте дивитись на реальний курс долара до гривні. Реальний курс – це те, що в обмінниках. Ми ж розуміємо, що ті 36,6 – це була доволі штучна історія до осені минулого року.

— (Д.Б.) 36,6 – так, але потихеньку-потихеньку, майже на 50 копійок за останній місяць дорожчало.

— (О.К.) Ну, трошки менше, аніж на 50. Я б сказав ось про що: готівковий долар коштував суттєво дорожче приблизно півтора року тому. Тому казати про рекорди я б не надто квапився. У нас є доволі сильний сигнал. Нормально пройшла місія фахівців МВФ минулого тижня. Цього тижня, я думаю, десь до п'ятниці, ми точно будемо знати результати зустрічі з делегацією МВФ у Варшаві. Якщо все окей, то десь наприкінці червня Україна отримає 2,2 млрд доларів. Це нормальний шмат, який зазвичай закриває питання по зовнішньому припливу валюти за місяць.

— (Д.Б.) Там ще експортери повинні почати заганяти валютну виручку.

— (О.К.) Повернутись до своєї основної справи, повертати валютну виручку.

— (Д.Б.) Тобто ти вважаєш, що зараз курс підвищили, щоб люди, які мають можливість виводити кошти за кордон, там не почувалися богами. Коли цей ажіотажний попит буде задовільнено, то курс згладиться.

— (О.К.) І плюс я дуже сподіваюсь, що ми втримаємо ситуацію з енергетикою. І це не буде викликати надто великої потреби у валюті. А от валютна виручка від експортерів агропродукції почне приходити в Україну десь з кінця серпня — початку вересня. І це точно стабілізує ситуацію. Тобто це коливання, а не тренд, "політ" і т. д..

— (Д.Б.) Добре, резюмуємо. Про всяк випадок вчимося вже рахувати долар по 40. Це зазвичай навіть простіше і зручніше, аніж по 39,5.

— (О.К.) Це була наша рекомендація два місяці тому, до речі.

— (Д.Б.) Ну, от нарешті ми до цього підійшли впритул. І воно може коливатися, може навіть впаде менше як 40. Але нагадаю, що на кінець року Кабмін запланував курс 42 гривні за долар.

Але це з дуже песимістичним замахом, раптом щось піде не так.

— (О.К.) Десь так.

Про обмеження карток

— (Д.Б.) В кінці минулого тижня Національний банк анонсував нові обмеження щодо карткових рахунків. Зараз інформації не дуже багато. Обмежать 100 тисяч в місяць по одній картці і не більше 300 переказів.

Народ вже трохи починає нервувати. Чи треба нервувати, чи… Дай якось більше інформації.

— (О.К.) По-перше, обмеження або якісь інші, або ці будуть запроваджені десь через три тижні. І про це я почув на цій самій зустрічі, про яку Національний банк повідомляв, що вони спілкувалися з журналістами в минулий четвер. Дійсно, вони бачать проблему в тому, що є так звані "грошові мули". Тобто люди, які або не знають, або свідомо віддають свої картки для використання іншим особам. Тобто якийсь студент, пенсіонер або безробітний хоче отримувати кілька тисяч гривень на місяць. І він відкриває картки під керуванням зацікавленої особи, махінатора, називаємо його так.

І потім цей махінатор починає такими картками користуватись як власними. Через ці картки проганяють величезні суми. Там мова йде навіть не про сотню тисяч. А про пів мільйона, мільйон, майже два мільйони. Нам озвучували певні характерні випадки. І це найцікавіше.

Це відбувається буквально кілька днів. А потім банк, коли бачить цю активність, запитує у людини: в чому проблема. Але операції вже відбулися.

Це використовують для обслуговування нелегальних гральних систем, всіляких онлайн-казино, при торгівлі нелегальним алкоголем.

— (Д.Б.) Ну, "схематоз" можна придумати під що завгодно. Але запитання: наскільки це масштабне явище. Є у нас там, не знаю, 40 мільйонів активних користувачів карткових рахунків…

— (О.К.) Нацбанк вважає, що приблизно 100 тисяч карток займаються таким підозрілими речами. Тобто це лічені 1—2 відсотки, не більше.

— (Д.Б.) Добре, тоді запитання, а чому не направити всю увагу на ці 2% і не чіпати інших?

— (О.К.) Це дуже цікаве питання, бо приблизно тому ж існує Міжнародна організація з протидії відмиванню брудних грошей. Є ідея, і вона, на мій погляд, абсолютно правильна: найпростіше, найефективніше — хапати злочинців там, де вони користуються грошима. Бо вони заради грошей все це роблять. І тому тут використовують підходи фінмоніторингу. Тобто звертають увагу на підозрілі операції.

Людина ніколи нічим не займалася, відкриває картки, показує доход 7—8, навіть 20 тисяч гривень, а за кілька днів качає через картку пів мільйона чи мільйон. Це нетипова активність, потрібно щось робити.

— (Д.Б.) Добре, а якщо типова активність?

— (О.К.) Ми одразу поставили представникам Нацбанку запитання. А як бути з людьми, які мають, наприклад, доходи більш як 100 тисяч? А у нас таких в країні, на хвилиночку, тисяч 200. А як бути людям, які є ФОПами і заробляють суттєво більше?

— (Д.Б.) Є навіть "банки" з донатами, там теж суттєво більше, це теж картковий рахунок.

— (О.К.) Ми зараз до цього дійдемо. Обмеження стосуються виключно операцій на вихід. Ми запитали і про волонтерів також.

Я почну з волонтерів. НБУ каже: ми обмежуємо тільки переказ з картки на картку і на вихід. Тож якщо ти — волонтер і збираєш кошти, наприклад, на купівлю пікапа, то на вихід практично нічого не переказуєш. Найбільш розповсюджена схема: знімають гривню, купують валюту, везуть у кишені до 10 тисяч євро за кордон, купують машину, на лафеті везуть в Україну, розмитнюють тощо. Тут нема загрози. Або людина збирає на якісь речі, якийсь такмед абощо, платить — не перераховує, а платить за купівлю.

Тож навіть якщо цього недостатньо, ви йдете в банк і пояснюєте заздалегідь, чим плануєте займатися.

— (Д.Б.) Добре, така ж схема і для тих, хто заробляє більше 100 тисяч.

— (О.К.) Ці люди мають сказати банку: пам'ятаєте, я вам казав, що у мене доходи нормальні, коли декларувався, відкриваючи картку. Так от, я вам нагадую, що вони в мене великі, і я буду переказувати дружині більше, аніж 100 тисяч на місяць. Тому, будь ласка, не блокуйте мене. І банк повинен не блокувати.

— (Д.Б.) Добре, подивимося, що введе наш банк нарешті.

— (О.К.) Це дуже важливо, і це, на мій погляд, вперше, коли обмеження стосуються звичайних людей.

— (Д.Б.) Добре, резюмуємо. Конфісковані російські активи — Україна може претендувати десь на 5 мільярдів на рік, і це вже дуже хороший крок вперед.

Заголовки новин будуть продовжувати казати, що "Курс долара побив черговий рекорд", але насправді це не так. Тобто десь близько 40 гривень у той чи інший бік буде коливатися, я сподіваюся, до кінця року. Ну, може, до осені точно.

І щось готує Нацбанк по обмеженнях на карткових рахунках, але це стосується тільки шахраїв. Якщо ви, скажімо, нормальна людина, то ви можете піти до банку і вирішити свої питання.