Від пустиря з волоцюгами до VIP-базару: як будували легендарний Бессарабський ринок (фото)

Читать на русском
Автор
613
Бессарабський ринок Новина оновлена 22 вересня 2024, 18:01
Бессарабський ринок. Фото Колаж "Телеграфу"

Культове місце, про яка знає кожен киянин

У самому центрі столиці знаходиться легендарний Бессарабський критий ринок, який вважається одним із найстаріших та найдорожчих у Києві. Будівля базару, незважаючи на військові дії та революції, практично не змінилася з моменту свого відкриття і сьогодні продовжує виконувати свою головну місію – пропонує покупцям різноманітну продукцію.

Бессарабський ринок знаходиться на однойменній площі на західному кінці Хрещатика. Складно повірити, але раніше тут був похмурий пустир, на якому збиралися кримінальні елементи — розбійники та грабіжники. Увечері з’являтися в цьому районі було дуже небезпечно…

"Телеграф" розповідає про будівництво Бессарабського ринку та ділиться з читачами дивовижними фактами з його найбагатшої історії.

Історія Бессарабського ринку

Пустир з поганою репутацією

Ще в середині ХІХ століття на місці сучасної Бессарабської площі був пустир, який постійно заливали потоки води з усіх навколишніх пагорбів. Місцевість ця була дуже брудна і всіяна побутовими відходами.

Тут збиралися волоцюги та жебраки, а також кримінальні елементи — грабіжники та розбійники. Відомо, що ввечері з'являтися в районі Бессарабки було небезпечно.

Пізніше тут розташовувалися постоялі двори, проводилися святкові балагани і встановлювалися циркові павільйони. Публіка збиралася при цьому найрізношерстіша і за чистотою тут ніхто не стежив.

1888 рік. Вид на Бессарабську площу та бульвар Шевченка (Бібіківський)

У 1869 році розпочалася інтенсивна забудова Хрещатика сучасними будинками — тут з’являлися офіси, магазини, банки, готелі та ресторани. У зв’язку з цим похмурий пустир міська влада вирішила упорядкувати — розбити сквер, оформити площу та встановити пам’ятник Богдану Хмельницькому.

Однак у 1870 році було вирішено перенести на площу ринок з вулиці Хрещатик, оскільки сюди було зручно здійснювати підвезення товарів. Так на Бессарабці виник торг (базар).

Насправді ж, виглядав він дуже неохайно і навіть огидно. Тут були відсутні нормальні санітарні умови, довкола бігали полчища щурів і лежали купи гнилих відходів.

Площа до будівництва ринку

На тлі красивого, відбудованого на "європейський зразок" Хрещатика Бессарабка виглядала убого і обурювала киян. Торг називали "гнійним пухирем Хрещатика" і намагалися обминати його десятою дорогою.

На тлі цього міська влада і вирішила провести "ребрендинг" місцевості та побудувати тут критий капітальний ринок.

1890-ті роки. Бессарабський ринок до будівництва критого будинку

Заповіт Лазаря та будівництво ринку

У 1902 році влада Києва вирішила побудувати на Бессарабській площі критий ринок. Цей задум вважався "високорентабельним вкладенням державних коштів".

Вартість будівництва оцінили в 500 тисяч рублів, при тому, що дохід Києва становив 2-3 мільйони рублів на рік. Звісно, грошей на реалізацію такого амбітного проекту так і не знайшли.

У 1910 році помер один із найбагатших людей імперії, промисловець і меценат Лазар Бродський, який заповів Києву гроші на будівництво Бессарабського ринку. Будівлю почали зводити цього ж року за проектом польського архітектора Генріха Гая.

Проект ринку

Конструкція ринку була неймовірно складною. Товсті цегляні стіни поєднувалися з багатотонним металевим каркасом, на який спиралося перекриття скляного даху. Світлопроникний дах дозволив досягти недоступної до цього часу освітленості внутрішнього простору.

Досвіду будівництва подібних споруд у місцевих архітекторів не було і щоб краще підготуватися до роботи головного інженера Бобруса навіть відправили до Європи для огляду та ознайомлення з улаштуванням критих ринків, які тоді існували у великих містах Західної Європи.

1910 рік. Будівництво Бессарабського ринку
1910 рік. Будівництво Бессарабського ринку
1910 рік. Будівництво Бессарабського ринку

Зрештою Бессарабський ринок був побудований у стилі пізнього модерну. Його фасади прикрашені барельєфами на пасторальні теми: "Молочниця", "Селянин із биками", "Риби". Арки входів увінчують голови бугаїв, а грати воріт прикрашені качками, що злітають з озерної гладі. Над головним входом розміщено було барельєф архангела Михайла, захисника міста Києва.

Бессарабський ринок був обладнаний за останнім словом техніки і в його підвалах навіть було встановлено першу в Києві та третю в імперії холодильну установку.

1912 рік. Холодильна установка Бессарабського ринку

Будівництво тривало два роки і вже 3 (16) липня 1912 відбулося урочисте відкриття ринку.

1912 рік. Відкриття Бессарабського ринку
1912 рік. Відкриття Бессарабського ринку
1912 рік. Відкриття Бессарабського ринку
1915 рік. Бессарабський ринок
1915 рік. Бессарабський ринок

Бессарабський ринок уцілів під час війни і навіть за часів окупації там продовжували торгувати. На початку вісімдесятих років минулого століття ринок хотіли знести, а на його місці збудувати транспортну розв’язку.

На щастя, початок перебудови та розпад СРСР завадили цим планам.

1993 рік. Бессарабський ринок

З 2015 по 2022 рік на Бессарабському ринку провели відновлювальні роботи фасаду будівлі, замінили покрівельні частини даху, покращили торгові місця, облаштували місця для фаст-фудів та приміщення для магазинів.

Зараз у будівлі прописалися супермаркети, магазинчики та заклади харчування. Бессарабський ринок вважається найдорожчим у Києві та тут пропонують заможним клієнтам товари преміум класу.

На Бессарабці можна купити овочі та фрукти, м’ясо, птицю та рибу, а також спеції, сухофрукти та соління.

Цікаво, що будівля базару, яка була відкрита в 1912 році, практично не змінила свій зовнішній вигляд і не дивлячись на свій солідний вік виглядає цілком привабливо.

Нагадаємо, американський вчений та громадський діяч Томас Тейлор у 1970 році відвідав київський ринок та зробив серію яскравих фотографій. За часів СРСР столичний базар складався з кількох павільйонів і не міг запропонувати покупцям великий асортимент продуктів чи заморську екзотику. Усі позиції були чіткими та зрозумілими, а ціни фіксованими.

Наприклад, картопля коштувала 33 копійки за кілограм, морква — 70 копійок, огірок та буряк — по 40 копійок, а сливи по 1 рублю 20 копійок.

Раніше "Телеграф" розповідав про те, як виглядав Центральний гастроном на Хрещатику в період дефіциту. Саме біля цієї торгової точки можна було побачити кілометрові черги, які іноді формувалися ще з вечора.

Кожен потенційний покупець сподівався на те, що саме він потрапить на "викид" дефіцитного товару: ковбаси та сосисок, молочних продуктів, кока-коли, верхнього одягу, порошку чи соди.