"Місто втрачає кошти, а люди в цей час на скляних зупинках": очільник КМВА про перегляд правил руху транспорту під час тривог

Коли у Києві оголошують повітряну тривогу, наземний громадський транспорт не працює – таке правило діє від 1 серпня 2022 року. З обмеженнями функціонує також метро, адже дві його гілки проходять через мости.

З того часу в столиці пролунало майже 1000 повітряних тривог, які подекуди тривали годинами.

Зрештою, новопризначений очільник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко планує винести це питання на обговорення Ради оборони столиці під час найближчого засідання. Тож незабаром ми побачимо новий алгоритм для роботи автобусів, тролейбусів і трамваїв під час ракетної небезпеки.

Що змусило прийти до цього саме зараз і які зміни чекають жителів міста — дізнався "Телеграф".

"Поточні правила — це зважена і необхідна міра"

Як говорить в коментарі "Телеграфу" голова КМВА Тимур Ткаченко, поточне рішення про зупинку наземного транспорту під час повітряних загроз Рада оборони Києва ухвалювала колективно. Були об’єктивні обставини та усвідомлення ризиків.

— Тобто, це зважена позиція. Такі запобіжні заходи для столиці можна зрозуміти щонайменше з двох причин. Перша – Київ залишається для ворога пріоритетною ціллю. Ми бачимо практично щоденні масовані атаки шахедами. Друге – у столиці найскладніша система транспортного сполучення та найбільше транспортне навантаження, — пояснює він.

Нині, за його словами, місто дійсно думає над тим, щоб переглянути обмеження.

— Щонайменше, для безпеки киян протягом всіх років широкомасштабного вторгнення нарощується система ППО. А також ми дивимося на власний досвід і на досвід інших міст. У 2022 році цього бачення не було, — говорить Ткаченко.

Більшість міст рух продовжують за будь-яких обставин

Варто зазначити, що більшість обласних центрів України не зупиняють громадський транспорт під час тривог, навіть у таких містах, як Чернігів і Суми, розташованих поблизу кордону з РФ, або в Дніпрі й Запоріжжі, неподалік зони бойових дій. Транспорт стабільно працює і в Одесі, і в Полтаві.

Різні формати для себе тестував Кривий Ріг, де ще з початку вторгнення громадський транспорт почав зупинятися під час тривоги, а рух відновлювався тільки після її завершення.

— Пам'ятаю як люди сиділи невдоволені, багато хто спізнювався на роботу, а тривоги лунали годинами, — говорить в розмові з "Телеграфом" мешканка міста.

Проте від 7 травня 2022 року це правило скасували. Відповідні накази створили на підприємствах міського комунального транспорту.

Відтак транспорт Кривого Рогу рухається без вимушених зупинок навіть під час оголошення повітряної небезпеки. На зупинках громадського транспорту пасажирам пропонують залишити салон та перейти до найближчого укриття. Після цього водій має повернутися за кермо та продовжувати рух за маршрутом.

"Зараз Київ втрачає кошти, а пасажири перечікують тривогу переважно просто неба"

Будь-які затори, розриви сполучення, порушення графіків руху, це втрати по часу, а отже – фінансові, говорить в коментарі "Телеграфу" очільник КМВА Тимур Ткаченко.

— Точної оцінки не надасть ніхто, адже місто дуже змінилося за останні три роки. Але, якщо ми врахуємо і простої, і запізнення, то це значні втрати як для бюджету, так і для міської економіки, — відзначає він.

Крім того, за його словами, міська військова адміністрація враховує і те, що "після зупинки транспорту, громадяни не те щоб потрапляли в безпечні місця".

— Вони часто лишаються чекати відбою тривоги на скляних зупинках, а це небезпечно. Тобто, саме питання слід розглядати в комплексі, — пояснює Ткаченко.

Врешті-решт, у містах, де немає змоги облаштувати повноцінні укриття в межах 100 метрів, встановлюють наземні протиуламкові укриття. Попри свою простоту, вони можуть врятувати життя навіть при прямому влучанні.

Залізобетонні конструкції розташовують біля жвавих транспортних розв'язок, щоб люди, які їдуть на роботу чи у справах, могли сховатися під час тривоги. Вони різних типів і розраховані на різну кількість осіб

Відомо, що у червні 2023 року влада Києва також планувала придбати такі модульні укриття, для чого місто збиралося виділити близько 300 млн гривень. Проте якою є доля проєкту наразі невідомо.

Так чи інакше, транспорт потрапляє під уламки

Як відзначають в КП "Київпастранс" у коментарі для "Телеграфу", втрати доходів від зупинки транспорту під час повітряних тривог компенсуються зменшенням витрат на перевезення пасажирів, таких як пальне, електроенергія, шини та амортизація рухомого складу.

Щоправда, за період повномасштабного вторгнення, у місті Київ зазнало пошкоджень понад 20 транспортних засобів пасажирського транспорту.

Поки що невідомо, як зміняться показники безпеки, якщо громадський транспорт продовжить рух під час повітряних тривог. Проте КП "Київпастранс" підкреслює, що у своїй діяльності керується чинними нормативно-правовими документами, в тому числі рішеннями Ради оборони Києва.

Своєю чергою, голова КМВА Тимур Ткаченко в коментарі "Телеграфу" зазначив, що наразі зарано говорити про точні алгоритми роботи громадського транспорту.

— Я виступаю за обдумані та виважені рішення. Маємо бачити повну картину, розуміти ризики та наслідки. Ми чекаємо пропозицій від профільних відомств, ДСНС, військових. Рішення прийматиме Рада оборони Києва колективно і після серйозного обговорення, врахування різних факторів. І не на основі чийогось суб'єктивного бачення, а на основі фахової оцінки, — підсумував він.