Місце, де Київ говорив німецькою: історія та фішки легендарного ресторану "Лейпциг" (фото)

Однією із знакових перлин Києва протягом багатьох років був ресторан "Лейпциг", що розташовувався в "будинку Сироткіна" на перехресті вулиць Володимирської та Прорізної. Сама будівля відома своїми зловісним фасадом із загадковими масками з рогами та крилами.

У далекому 1958 році у приміщенні старої кондитерської біля Золотих Воріт відкрили ресторан на знак дружби двох міст — Києва та Лейпцига. У свою чергу, у німецькому місті Лепциг відкрили ресторан з українською кухнею під назвою "Київ".

Цей заклад мав власні "фішки", які робили його не схожим на інші ресторани.

Історія будинку та ресторану

Побудований на початку ХХ століття за проєктом архітектора Карла Шимана, будівля стала об’єктом численних будівельних скандалів, причому як у давнину, так і нині. Споруди притаманні ознаки кількох різних архітектурних стилів.

1899 року ділянку придбав Григорович-Барський і подарував його синові. Той вирішив, що Київ вартий чогось неймовірного, і задумав збудувати тут найвражаючіший будинок у місті. Запросив відомих архітекторів – Карла Шимана та Олександра Гілевича. Але щось пішло не так, грошей не вистачило, і недобудови виставили на торги.

Тоді його викупив купець Сироткін і впорядкував його. Вже у 1902-1903 роках Київ отримав справжню перлину. У будинку все було обладнано за останнім словом техніки. На його поверхах розмістилися і магазини, і аптека, і навіть мебльовані кімнати "Палермо". А ще – кондитерська "Маркіз", де, напевно, збиралася вся київська богема.

Вже за радянських часів тут були комунальні квартири, а під дахом – майстерні художників.

З 1949 року на нижньому поверсі працював "Коктейль-хол", де можна було скуштувати такі екзотичні коктейлі, як "М’ятний", "Кавовий", "Яєчний", "Шампань-ваніль", "Політ". Але як наслідок боротьби з космополітизмом заклад було ліквідовано, а в його залах запрацювало банальне радянське кафе "Чайка". А пізніше воно отримало назву "Лейпциг", на знак поваги до міста-побратима Києва, і з цього закладу зробили ресторан німецької кухні.

Особливості ресторану

Ресторан у столиці вміщував до 150 відвідувачів та складався з чотирьох залів на різних поверхах. У верхній залі столи було розставлено у формі восьмигранника. Таким чином гості закладу ніби сиділи на балконах та спостерігали за естрадою та танцювальним майданчиком центральної зали.

Вирізнявся ресторан і своїм інтер’єром: стіни були покриті пластиком під колір дуба, а також прикрашені фотографіями Лейпцига.

Меню було українською та німецькою мовами, до нього, зокрема, входили такі страви: біфштекс по-гамбурзьки, ескалоп по-німецьки, шницель "Лейпциг-Буташтек", або зовсім екзотичні: ринц, Хопель-попель та інші. Особливою популярністю користувався "Італійський м’ясний салат з маринованими сливами". Але водночас у меню були й звичніші для киян страви: котлета по-київськи чи шашлик. Крім того, пропонувалося кілька видів пива та шнапс.

На сайті колекціонерів Violity у 2020 році було продано оригінальне меню закладу. Виглядало воно так:

А однією з головних фішок ресторану вважалося, що відвідувачів обслуговують лише офіціанти-чоловіки.

Що з будинком, де був "Лейпциг", зараз

Наприкінці 20 століття будинок почав занепадати. 1992-го там навіть була пожежа. На щастя, наприкінці 90-х його відреставрували і привели у гарний вигляд. Далі у 2000-х роках будівля переходила з рук в руки, планували готель зробити, але так нічого і не вийшло. Нині воно порожнє.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, як виглядав культовий ресторан "Дубки" у Києві у Шевченківському районі у мальовничій парковій зоні на вулиці Стеценка.