Вибори в США: що таке "супервівторок" і що він змінить у протистоянні Трампа та Байдена

Президентські вибори у США призначені на 5 листопада 2024 року. Багато в чому перебіг передвиборчої кампанії визначить так званий "супервівторок" 5 березня — день, коли сотні тисяч американців голосуватимуть за того кандидата, який, на їхню думку, має представляти Демократичну або Республіканську партію.

"Телеграф" розповідає, як це працює, та які прогнози щодо результатів цьогорічного голосування.

Праймерізи та кокуси: у чому різниця

"Супервівторок" — це день, коли внутрішньопартійні вибори проходитимуть одразу в 15 штатах і одній території США. Вони мають визначити остаточних фаворитів серед потенційних кандидатів на пост президента від демократів та республіканців.

У більшості штатів пройдуть праймеріз, за проведення яких відповідає влада штатів — зазвичай це стандартний метод голосування, коли виборці заповнюють бюлетень і кидають його в урну.

Праймерізи можуть відбуватися у відкритому та закритому форматах. При відкритому кожен зареєстрований виборець сам вирішує, у голосуванні якої партії братиме участь. Республіканці можуть брати участь у праймеріз демократів, і навпаки. При закритому форматі до голосування допускають лише зареєстрованих виборців у своїй партії в конкретному штаті.

Подекуди пройдуть кокуси — зустрічі, на яких шляхом відкритої дискусії місцеві партійці вирішують, якого кандидата краще обрати. Громадяни можуть збиратися в приватних будинках або школах і голосувати як за допомогою бюлетенів, так і навіть шляхом підняття рук. Усе доволі варіативно.

Ці штати у "супервівторок" проводять праймеріз для обох партій:

• Алабама
• Арканзас
• Вермонт
• Вірджинія
• Каліфорнія
• Колорадо
• Массачусетс
• Мен
• Міннесота
• Оклахома
• Північна Кароліна
• Теннессі
• Техас

Юта проведе праймеріз Демократичної партії та кокус — Республіканської. На Алясці відбудеться кокус республіканців, а на території Американського Самоа — кокус демократів. Айова натомість оприлюднить результати кокусу Демократичної партії.

Виборча система в Штатах досить складна та багаторівнева. Тож коли на праймерізах і кокусах прибічники демократів і республіканців голосують за того чи іншого претендента, вони насправді голосують за делегатів, які будуть обирати кандидата під час партійних з’їздів Демократичної та Республіканської партії США.

Остаточно республіканці оберуть свого кандидата на національному з’їзді, який пройде з 15 по 18 липня у місті Мілуокі. Національний з’їзд демократів відбудеться з 19 по 22 серпня у Чикаго.

На з'їздах штати представлені різним числом делегатів — пропорційно кількості виборців. Найбільше делегатів представляють Каліфорнію, Техас і Флориду. До речі, існують і "суперделегати", які можуть підтримати будь-якого претендента, всупереч загальним тенденціям у партії.

Знову Трамп vs Байден?

У деяких штатах вже пройшли внутрішньопартійні вибори. У демократів поки нема альтернативи 81-річному нинішньому президенту Джо Байдену. Дедалі лунають занепокоєння щодо віку політика, проте недавні медичні обстеження показали, що стан здоров’я дозволяє йому продовжувати виконувати покладені обов’язки.

Байден вже гарантував собі голоси 206 делегатів з 1968 необхідних для впевненої перемоги під час з’їзду Демократичної партії. Під час "супервівторка" розподілятимуться місця 1420 делегатів.

Іншими учасниками передвиборчих перегонів у демократів є конгресмен Ден Філліпс з Міннесоти, а також письменниця Маріанна Вільямсон. Утім, їхні шанси на перемогу мізерні.

Колишній президент США 77-річний Дональд Трамп є фаворитом у республіканських перегонах. Він переміг у більшості партійних голосувань, що вже пройшли. Зокрема в Айові, Нью-Гемпширі, Неваді, Віргінських островах США, Мічигані, Міссурі, Айдахо, Південній Кароліні. Єдиний праймеріз, під час якого Трамп зазнав нищівної поразки — в окрузі Колумбія.

Основною його суперницею виступає ексгубернаторка Південної Кароліни, колишня посол в ООН Ніккі Гейлі. Примітно, що 25 лютого Трампу вдалося здобути перемогу навіть у праймеріз рідного штату Гейлі. Проте політикиня чітко дала зрозуміти, що цей програш не змусить її залишити перегони, принаймні до "супервівторка". Для загальної перемоги під час з’їзду республіканців Трампу знадобиться щонайменше 1215 голосів делегатів, поки що він гарантував собі 244. Ніккі Гейлі – 43. У "супервівторок" мова йде про можливість здобути 854 голоси делегатів.

Як прогнозує The New York Times, голосування 5 березня мало що змінить.

"Якби Ніккі Гейлі виграла або була би дуже близька до перемоги в Південній Кароліні чи Мічигані, "супервівторок" мав би вирішальне значення для демонстрації того, чи зможе вона залишатися спроможним конкурентом Трампа в національному масштабі", — пише видання. Проте після поразки Гейлі в обох штатах, "важко стверджувати, що її кандидатура життєздатна".

Як пишуть американські ЗМІ, Ніккі Гейлі продовжує боротьбу в основному з розрахунку на те, що проблеми Трампа із законом або інші обставини, наприклад, погане здоров'я змусять його вийти з перегонів.

Та зараз стає дедалі неминучішим чергове протистояння Байдена з Трампом. Єдине, що може стати перешкодою для участі у виборах останнього — судові справи.

Чи завадять Трампу судові справи?

Як підраховував сам Дональд Трамп, йому може сумарно загрожувати 561 рік ув'язнення.

Проти колишнього голови Білого дому тривають справи щодо несанкціонованого зберігання секретних документів. Трампу висунуто кримінальні звинувачення в тому, що він незаконно зберігав документи національної безпеки, коли залишав посаду, і брехав чиновникам, які намагалися їх повернути.

Влітку 2023 року колишньому президенту висунули звинувачення за чотирма кримінальними пунктами в межах справи про спроби скасувати результати виборів 2020 року, які призвели до штурму Капітолія 6 січня 2021 року. Тоді група прибічників Трампа увірвалася до будівлі Конгресу, намагаючись зірвати утвердження перемоги Джо Байдена на президентських виборах. Після штурму стало відомо про загибель п’яти людей, зокрема, офіцера поліції.

Через цю справу є штати, в яких Трампа не допускали до голосування в праймеріз. Це Іллінойс, Колорадо і Мен. Старт цьому дало рішення Верховного суду штату Колорадо, який у грудні 2023 року дискваліфікував експрезидента від участі у виборах за 14-ю поправкою. У ній йдеться, що людина, яка в минулому принесла присягу на вірність США як посадова особа, не може обиратися на федеральному та штатному рівні, якщо вона була причетна до заколоту чи повстання.

Однак 4 березня Верховний суд США ухвалив рішення, що Дональд Трамп може брати участь у внутрішньопартійних виборах у Колорадо.

Одночасно Верховний суд розгляне питання, чи має Дональд Трамп імунітет від кримінального судового переслідування у справі щодо заворушень – слухання мають початися в квітні. На думку експертів, це сприятиме спробам Трампа затягнути судовий процес; судовий розгляд допоміг би йому виграти час для обрання президентом, аби потім мати змогу помилувати самого себе.

Чого чекати Україні?

Як свідчать результати свіжого опитування, Дональд Трамп має більшу підтримку, аніж чинний американський лідер Джо Байден. У передвиборчих перегонах він випереджає голову Білого дому у семи штатах. Байден відстає від Трампа в Аризоні, Джорджії, Пенсільванії, Мічигані, Північній Кароліні, Неваді та Вісконсіні. Зокрема, 48% виборців цих штатів заявили, що підтримають Трампа, а 43% — Байдена.

Вибори в Америці мають важливе значення для України, яка багато в чому покладається на американську військову та фінансову допомогу у відбитті російської агресії. Якщо позиція Джо Байдена зрозуміла та закріплена в нинішній зовнішній політиці Білого дому, то деякі заяви Дональда Трампа змушують занепокоїтися.

Республіканець заявляв, що в разі перемоги може "закінчити війну в Україні за 24 години".

"Я зателефоную двом людям — Путіну і Зеленському. Я скажу їм: "Нам потрібно зустрітися". Я гарантую, що зможу вирішити це питання. Ми укладемо домовленість протягом 24 годин", — казав він.

Президент Володимир Зеленський запрошував Трампа приїхати на передову в Україну й на власні очі побачити ситуацію. Але той відмовився. За даними Bloomberg, у разі переобрання Трамп має намір чинити тиск як на Україну, так і на Росію з метою змусити їх розпочати переговори про припинення вогню.

Варто зазначити, що разом із цим Трамп засуджував руйнування українських міст і чисельні людські жертви внаслідок атак Росії.

Не так давно колишній американський президент шокував заявою, що "заохочуватиме" РФ атакувати будь-кого з союзників по НАТО, які, на його думку, не дотримуються зобов’язань щодо витрат на оборону. Ще під час свого президентства Трамп запам’ятався критикою НАТО та його учасників, які вкладають мало грошей в Альянс та у власну оборону. В Альянсі вже побоюються негативних наслідків для блоку, якщо республіканець повернеться на посаду президента США.