Путіну розв’язали руки по війні в Україні? Як західні ЗМІ реагують на результати російських "виборів"

Читать на русском
Автор
7193
Як західні ЗМІ реагують на переобрання Путіна
Як західні ЗМІ реагують на переобрання Путіна. Фото Колаж "Телеграфу"

Результати "виборів" змушують Путіна вірити, що війна проти України має повну підтримку російського народу.

У неділю, 17 березня, в Росії підбили підсумки президентських “виборів”. Без жодних несподіванок Путін здобув перемогу з рекордною явкою виборців та нібито 87% отриманих голосів.

Зрежисовану виставу про "чесне й прозоре волевиявлення" рішуче засуджують на Заході. "Телеграф" проаналізував, що про російські "вибори" написали за кордоном.

Яким буде Путін 5.0

Британський журналіст BBC News Стівен Розенберг вважає, що п’ятий строк Путіна, скоріш за все, буде таким самим, як і попередній.

"Не чекайте "моменту абракадабри", коли за помахом чарівної палички яструб раптово перетворюється на голуба. Є ймовірність, що президент Путін продовжить свій шлях конфлікту за кордоном і репресій вдома… Забігаючи наперед, це, ймовірно, означає продовження війни в Україні — і протистояння із Заходом — плюс ідеологічну кампанію на внутрішньому фронті, оскільки Путін продовжує свою трансформацію Росії у дедалі більш мілітаристське суспільство", — пише Розенберг.

Показник у 87% підтримки дозволяє Кремлю стверджувати, що вся нація об’єдналася навколо Путіна. "Тепер він може казати, що має народний мандат на війну в Україні і напрям, у якому він веде Росію", — вважає журналіст.

Ця перемога, ймовірно, дозволить Путіну почуватися ще впевненішим у своїх намірах: "Коли ти президент і тобі кажуть, що ти здобув ще одну переконливу перемогу, це може змусити тебе почуватися ще могутнішим, навіть непереможним. У новинах про перемогу Путіна в неділю ввечері ця впевненість виблискувала".

"Цементування" контролю

Як пише The New York Times, Кремль розглядає ці вибори як ритуал, який має вирішальне значення для того, щоб Путін представив себе справді популярним лідером. При цьому "вибори" 15-17 березня називають "найменш прозорими в новітній історії Росії".

"Пан Путін має намір використати свій новий шестирічний строк для подальшого "цементування" контролю над російською політикою та продовження війни в Україні. Якщо він доживе до кінця строку, то стане російським лідером із найдовшим строком правління з часів Катерини Великої в 1700-х роках", — йдеться у матеріалі.

Хоча про справжні цифри підтримки Путіна судити складно, The New York Times цитує декількох випадково обраних виборців, які добровільно віддавали голос за диктатора. Окремі матеріали присвячено й тим, хто прийшов на виборчі ділянки опівдні 17 березня в рамках акції протесту "Полудень проти Путіна", ініційованій опозиціонером Олексієм Навальним незадовго до його смерті.

"Хоча важко судити, скільки виборців обрали цей час, щоб висловити своє невдоволення, на одній виборчій дільниці поблизу знаменитої Третьяковської галереї Москви було відносно тихо, перш ніж опівдні раптово вишикувалася довга черга", — описує видання. Особливо довгими черги були на виборчих дільницях за кордоном.

"Але не було жодних ознак того, що протест стримає Путіна, який керує Росією з 1999 року", — підкреслюється в матеріалі NYT.

Пустити війська в "м’ясорубку"

В матеріалі американського телеканалу CNN також зазначається, що гучна перемога в першому турі додає президенту РФ нову "печатку" легітимності та надсилає чіткий меседж: війна проти України має повну підтримку російського народу.

Під час пресконференції за результатами "виборів", Путін туманно натякнув росіянам, що "перед нами стоїть багато завдань".

"Якщо президентські вибори насправді є референдумом щодо війни Росії, чи розв’язують вони Путіну руки, аби продовжувати діяти в Україні так, як він вважає за потрібне?" — ставлять риторичне запитання журналісти.

Медіа стверджує, що тепер у кремлівського диктатора є певний простір для маневру — особливо на тлі затримки з передачею західної допомоги Україні.

"Поступовий прогрес Росії на сході України обернувся жахливою ціною людських життів. Є припущення, що Путіну та його генералам треба буде почати новий раунд післявиборчої мобілізації, щоб пустити війська в "м’ясорубку"".

Імовірно, що одночасно в Росії триватмуть репресії проти опозиції — принаймні того, що від неї залишилося.

"Передбачити курс дій Путіна після виборів — складна справа. Російський лідер короткостроково захистив свою економіку від санкцій; його заводи з виробництва боєприпасів перевищують виробництво США та їхніх європейських союзників, і політичний ландшафт очищений від будь-якої конкуренції.

Але війна завжди непередбачувана. І хоч би якими були спроби Путіна повернути ситуацію на свою користь, довгострокові проблеми Росії — демографічний спад, ціна війни та санкцій, а також притаманна крихкість одноосібного правління – навряд чи зникнуть до того, як Путін балотуватиметься на шостий строк", — підкреслюють у редакції CNN.

Переконати еліти не вийде

Видання Politico, посилаючись на експертів, вказує на найбільш кричуще порушення під час цього "волевиявлення" — голосування "мертвих душ". Особливо це стосується голосів людей з окупованих територій України, де, за словами виборчих органів РФ, було близько 4,6 млн потенційних виборців. Ця цифра відповідає старій українській статистиці мирного часу, але ніяк не реаліям сьогодення. Додатково десятки мільйонів чиновників і студентів різними способами примушували показатися на виборчих дільницях.

"Вибори Путіна нагадують не оцінку суспільних настроїв, а загальнонаціональний тест на готовність державного апарату. І цього разу, як і минулого, він його пройшов", — вказують журналісти.

Зазначається, що від державних компаній до бібліотек, університетів і заводів, начальство інструктувало своїх підлеглих, як і коли голосувати, а потім переконувалося, що вони виконали завдання.

"Останні три дні голосування дали Путіну впевненість у тому, що вертикаль влади є і росіяни будуть робити те, що їм скажуть. Для Кремля це корисне підтвердження перед тим, що багато хто прогнозує як "Смуту". Після виборів 2018 року росіян чекали болючі пенсійні реформи. Зараз очікується, що Путін може активізувати зусилля з мобілізації", — пише Politico.

Журналісти підтверджують: у найближчі тижні та місяці Путін перегляне склад уряду, скоріш за все, на користь прибічників жорсткої лінії у питанні війни.

"Основна аудиторія для Кремля — еліта, саме її потрібно переконати, що за останні шість років позиції Путіна не ослабли, а зміцнилися", — сказав Politico Микола Петров, консультант Chatham House. Але він додав, що обдурити їх буде важко саме тому, що вони брали участь у фальсифікаціях і знають, наскільки офіційна картина різниться від реальності.

Тривале протистояння із Заходом

Редакція Bloomberg у матеріали про російські "вибори" наводить слова Павла Даніліна — голови московського Центру політичного аналізу, який консультує Кремль. Він вважає, що результати виборів "дають Путіну всі шанси реалізувати будь-які, навіть найжорсткіші, сценарії в Україні".

Підбадьорений результатами, очільник Кремля готується до тривалої конфронтації із Заходом, стверджує видання.

"Кремль тисне на такі країни, як Молдова, країни Балтії та кавказького регіону, в ім’я захисту російських меншин. Європейські лідери відкрито попереджають про ризик нападу Росії на країну-члена НАТО та побоюються, що США можуть покинути їх, якщо Дональд Трамп повернеться на пост президента в листопаді".

Путін відкинув перспективи припинення війни в інтерв’ю пропагандисту Кисельову, заявивши, що не зацікавлений у "паузі", яка б дозволила Україні переозброїтися. За його словами, Росія хоче отримати письмові гарантії безпеки для припинення бойових дій, а "реалії, що склалися" повинні бути основою для будь-яких переговорів.

"За останні два роки режим Путіна перебудував кожен свій елемент, щоб адаптуватися до постійного стану війни", — сказав Bloomberg Андрій Колесніков, старший науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний мир.

У своїх публічних висловлюваннях Путін дав зрозуміти, що Росія не зупиниться.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" зібрав заяви західних лідерів, які засудили "вибори" в РФ. Це дійство було позбавлене будь-яких ознак відкритості та демократичності.