Про винищувачі Gripen для України, План перемоги та поразку Росії: інтерв’ю з міністром оборони Швеції

Швеція стала членом Північноатлантичного альянсу в березні 2024 року. Та отримавши над головою "парасольку НАТО", Стокгольм не розслабився, а ще сильніше взявся за власну оборону. Недавно шведське керівництво анонсувало багаторічний амбітний план нарощення витрат на військо через ризик нападу Росії.

Крім того, Швеція є одним з провідних донорів допомоги для Києва на душу населення, надаючи понад чотири мільярди євро військової підтримки.

На полях міністеріалу в Брюсселі міжнародна оглядачка "Телеграфу" Ольга Кирилова поспілкувалася з міністром оборони Швеції Полом Йонсоном щодо намірів з передачі Україні винищувачів Gripen, українського Плану перемоги та операцій ЗСУ на території РФ.

"Ми вже виділили гроші на запчастини для Gripen"

— Пане міністре, чому для Швеції зараз важливо збільшити витрати на власну оборону? З якими загрозами стикається країна, враховуючи російські провокації?

— Кілька днів тому ми представили в парламенті Швеції новий законопроєкт щодо щорічного оборонного плану, розрахованого на п’ять років. Він включає значні інвестиції в оборону, а також наш багаторічний фінансовий пакет підтримки України, що становить приблизно 2,5 мільярда євро на 2024, 2025 та 2026 роки. Тому це також частина нашої підтримки України. Це невід'ємна складова нашої політики безпеки та оборони.

Як і Україна, ми розуміємо, що Росія є безрозсудною, небезпечною та надзвичайно агресивною, і вона йде на великі політичні та військові ризики. Саме тому дуже важливо нарощувати сильні збройні сили. Ми відчуваємо себе безпечніше в НАТО, НАТО стає сильнішим з нами, але членства в Альянсі недостатньо.

Ми також повинні розвивати наші національні сили оборони, водночас продовжуючи підтримувати Україну. Це, звісно, правильне рішення, але також розумне, адже це інвестиція в нашу власну безпеку. Україна зараз є європейським щитом проти російської військової експансії.

— Безпекова угода між нашими країнами передбачала перспективу можливого надання винищувачів Gripen. Розкажіть, будь ласка, про прогрес у цьому питанні.

— Коли ми спілкувалися з іншими країнами, що є частиною Коаліції військово-повітряних сил, вони попросили нас зосередитися зараз на постачанні наших систем дальнього радіолокаційного виявлення та наведення (AWACS або ДРЛВ). Ми ведемо тісний діалог з українською стороною щодо цього.

Завдяки постачанню цієї платформи, а також винищувачів F-16 і системи Link-16 (захищена система передачі інформації, що використовується НАТО — Ред.), можна буде здійснювати командування і контроль для цих платформ, що примножить сили.

У нашому останньому пакеті підтримки ми також виділили 200 мільйонів євро на запасні частини для Gripen, у разі, якщо ми вирішимо передати їх Україні. Тож ми вже вжили активних заходів, щоб мати можливість зробити це.

Однак нас поінформували, що наразі Україна зосереджує увагу на нашій моделі AWACS Ascot 890 і F-16. Але я жодним чином не виключаю можливості передачі Gripen на пізнішому етапі. Ми вже вжили заходів, щоб це було варіантом.

"Не маємо заперечень проти операцій України у РФ"

— І до теми цього тижня. План перемоги, який представив президент України Володимир Зеленський. Яка позиція Швеції щодо плану та його реалістичності, і як Стокгольм планує долучитися до втілення плану в життя?

— Ми, звичайно, вітаємо цей план. І сьогодні ввечері (розмова відбулась 17 жовтня, напередодні засідання ради Україна-НАТО — Ред.) ми отримаємо більше інформації від вашого президента та міністра Умєрова, і я з нетерпінням чекаю на це.

Що стосується членства України в НАТО, то ви перебуваєте на незворотному шляху до того, щоб стати повноправним членом Альянсу. У вас є важливі ресурси, які також важливі для НАТО, зокрема у сфері інновацій та військових можливостей. І, як мені відомо, що є важливим і для вас, і це частина плану – ми не накладали жодних обмежень (щодо ударів по РФ — Ред.) на платформи та системи, які ми передали Україні. Тому що Україна має право захищати себе відповідно до міжнародного права як на своїй території, так і за її межами, оскільки Росія є агресором.

— Одна зі складових плану — це продовження операцій України на території Росії. Тож, яка позиція Швеції — чи має Київ продовжувати такі операції як Курська? Який вони мають ефект?

— Наскільки я розумію, метою [цих операцій] не є захоплення російської території, а перешкоджання лініям постачання між Росією та територією України. І я вважаю, що це цілком законно, оскільки саме Росія є агресором. Я знаю, що українські сили поки не атакують цивільні об'єкти, і вони цього не роблять, діють пропорційно і відповідно до міжнародного права. Тому ми не маємо заперечень проти таких дій, адже саме Росія розпочала цю війну.

"Закликаємо інших робити більше для України"

— Знаєте, водночас тривають дискусії про переговори між Україною та Росією, лунають різні сценарії, як це може виглядати. Ваша позиція щодо переговорного процесу?

— Єдиний, хто може вирішувати, чи варто Україні вести переговори, це український народ. Якщо ви вважаєте, що зараз відповідний час для переговорів, або в будь-який інший час, коли ви вирішите, що це правильно, ми, звісно, підтримаємо вас у цьому. Якщо ж ви вирішите продовжувати звільняти свою територію, ми надамо вам військову підтримку. Але це питання виключно для України. Ніхто інший не має ухвалювати це рішення.

— На вашу думку, чи робить Захід зараз достатньо з військової точки зору, щоб Україна нарешті отримала перевагу на полі бою?

— Щоб перемогла у цій війні.

— Так, мала перевагу і врешті перемогла.

— Якщо брати на душу населення, ми є одними з найбільших донорів [допомоги для України]. І ми закликаємо інших також зробити більше. Я б, звісно, хотів, щоб не було такої потреби. Але ми будемо заохочувати всіх підняти планку та продовжувати підтримувати Україну, адже йдеться не лише про майбутнє України, але й про майбутнє європейського порядку безпеки та про те, в якій Європі ми хочемо, щоб зростали наші діти.