Він хотів "відкопати" правду: чим жив журналіст Вадим Бойко, вбитий у власній кімнаті (фото)

Вадим Бойко — один із перших українських журналістів, який не боявся порушувати заборонені теми. Він говорив про Голодомор, Чорнобиль і корупцію тоді, коли за це могли серйозно покарати.

За свою журналістську діяльність він "заплатив" власним життям. Є ймовірність, що то був не нещасний випадок. "Телеграф" вирішив розповісти про непросту долю видатного українця та обставини його смерті.

Яким було життя Вадима Бойка, вбитого у неповні 30 років

На початку листопада 1962 року у місті Світловодську Кіровоградської області народився Вадим Леонідович Бойко — журналіст, громадський діяч і народний депутат України першого скликання.

Свою освіту він здобув у місцевій школі №2, яку закінчив із золотою медаллю. Перші журналістські матеріали Вадима з’явилися у виданні "Наддніпрянська правда". У 1979–1984 роках він навчався на факультеті журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка.

Після закінчення вишу Бойко працював редактором та старшим редактором програми "Молодіжна студія "Гарт"" на Українському телебаченні. Попри те, що передачу часто відсовували у пізній ефір, її з нетерпінням чекали глядачі. Саме сюжети Вадима Бойка вирізнялися гостротою і відвертістю — серед них були матеріали про Голодомор 1932–1933 років, перепоховання Василя Стуса та правду про катастрофу на Чорнобильській АЕС.

Згодом він став головним редактором молодіжних програм Українського телебачення, співпрацював із союзною програмою "Взгляд" та публікувався у відомих газетах — "Комсомольская правда", "Комсомольское знамя", "Независимость".

Бойко активно займався журналістськими розслідуваннями, зокрема щодо наслідків чорнобильської трагедії та пошуків легендарної бібліотеки Ярослава Мудрого.

У березні 1990 року Вадима Бойка обрали народним депутатом України від Кременчуцького–Автозаводського виборчого округу. На посаді заступника голови парламентської Комісії з питань гласності та ЗМІ він сприяв ухваленню законів, які гарантували свободу слова та захист журналістів від цензури.

Бойко відкрито виступав за незалежність українського телебачення і сміливо порушував теми, які тоді вважалися забороненими.

Нещасний випадок чи замовне вбивство

У Києві 14 лютого 1992 року Вадим Бойко трагічно загинув. Офіційно причиною смерті назвали вибух телевізора у його кімнаті в гуртожитку на вулиці Довженка. Кримінальну справу відкривали тричі, однак кожного разу закривали, кваліфікуючи подію як нещасний випадок.

Друзі та колеги не погоджувалися з цією версією, вважаючи, що смерть журналіста могла бути пов’язана з його розслідуваннями — зокрема щодо зникнення коштів Комуністичної партії України, після її заборони Президією Верховної Ради УРСР.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, яким було життя страченого керівника повстання на панцернику "Потьомкін" Панаса Матюшенка, що підняв бунт через зіпсоване м'ясо в борщі.