Вивіску треба зацензурити: в Україні є село з матюкливою назвою, але трагічною історією

Варто лише відкрити карту України, можна натрапити на населені пункти з назвами, які звучать як меми. Одне із таких — село Сукачі. Однак за веселою назвою ховається не анекдот, а місце з глибокою історією.

Щодо походження назви є кілька легенд і версій. За однією з них, назва може походити від прізвища першопоселенця, на ім'я Сукач — людини, яка, за повір’ям, навчала інших ремеслу плетіння мотузок (сукання).

Сукачі — не просто "смішна назва". Це село, яке опинилося в епіцентрі великих викликів після початку великої війни. Під час російської окупації на Київщині місцеве рибгосподарство зі села, Хутір на околиці, безкоштовно роздавало рибу людям — сотні тонн, щоб врятувати від голоду і допомогти вижити.

Однак село має трагічне минуле. За радянських часів тут, як і в багатьох селах по Україні, в роки голодомору загинули сотні людей. Біля Сукачів знаходиться місце масового поховання жертв Голодомору 1932–33 років.

Село розташоване у Вишгородському районі Київської області, на території колишнього Іванківського району. Сукачі лежать недалеко від Іванкова та приблизно за годину їзди від Києва, але атмосфера тут зовсім інша — повільніша.

Раніше "Телеграф" розповідав, де на Закарпатті є курорт з кумедною назвою. Туди варто їхати заради тиші, що наповнює спокоєм, краєвидів, від яких перехоплює подих, чистого повітря та справжнього карпатського колориту.