Пережили цілі імперії: що приховують села України з дивною назвою "Білка" (фото, відео)

На мапі України можна знайти одразу кілька населених пунктів із цікавою назвою Білка. Попри однакову назву, кожне село має свою унікальну історію, географію й особливі легенди про походження. Вони розкидані в різних областях та існують століттями й залишають.

Наразі в Україні щонайменше дев'ять сіл мають назву Білка. Походить вона або від рудих лісових звірів, або ж від кольору "білий". "Телеграф" розповість про найдавніші поселення з цією назвою.

Білка (Рівненська область)

Село має глибоку історію — перша згадка датується 1600 роком. Через Білку протікає річка Кривуха. Існує народна легенда, що село заснували люди, яких сюди висилали "на покуту", а назву воно отримало через велику кількість справжніх білок у довколишніх лісах.

Білка (Сумська область, Охтирський район)

Це село ще більш давнє, перша згадка — 1589 рік. Село виникло як козацьке поселення. Тут існувала Більчанська сотня, згадана в документах XVII століття. У 1676 році тут збудували першу церкву, яка після пожежі була відновлена і стоїть донині. На початку 20 століття село було настільки велике, що мало власну волость. На гербі села зображена золота білка, яка тримає стрілу — символ козацького минулого Білчанської сотні.

Білка (Коростенський район, Житомирська область)

Найбільше "білківських" топонімів на Житомирщині. На одному селі варто зупинитися детальніше. Село розташоване в поліській зоні, за 35 км від Коростеня й 12 км від станції Омелянівка. У XIX столітті тут діяли водяний млин, школа, гостиний двір, винокурня та гуральня, а також дерев’яна церква 1775 року, яка є важливою історичною пам’яткою. Білка була власницьким селом родини Тишкевичів і входила до так званого "білоцького ключа" разом із кількома навколишніми селами. На мапі Полісся 1650 року Білка вже позначена як місце збору червця — цінного природного барвника, хоча офіційною датою заснування вважається 1775 рік.

Білка (Перемишлянська громада, Львівська область)

Село має багату середньовічну історію — згадується у літописах під назвою Добрутрич. Тут у 1512 році польське військо розгромило татарський загін — подія описана навіть у поетичних хроніках. Цікавий факт: на території села було знайдено поселення черняхівської культури, що засвідчує безперервність життя тут щонайменше з III—V століть.

Є й на Львівщині й інші білки — Верхня та Нижня. Нижня раніше була Королівською — так її називали через приналежність до польської корони. Верхня Білка або ж Шляхетська вперше згадується 1400 року, а Нижня — 1405. Назва пов’язана з кольором "білий". У центрі села Нижня Білка збереглася будівля колишнього костелу, який нині використовується як церква. Село розташоване на давньому Глинянському торговому тракті.

У Верхній Білці досі є один із найстаріших у регіоні храмів — колишній костел святого Войцеха, збудований у 1546 році, із готичними елементами декору. Село історично належало магнатським та шляхетським родам — Гербурсам, Сапігам, Уруським.

Раніше "Телеграф" розповідав про село з цікавою назвою Чортория. Звідси походить актор Іван Миколайчук.