Один із найвідоміших житлових масивів Дніпра має нетипову назву: чому так сталося

Мікрорайони Дніпра мають яскраві та легко впізнавані назви — Перемога, Сокіл, Тополя, Лівобережний. На їхньому тлі особливо вирізняється 12-й квартал. Це район зі своєю історією, характером та особливою локальною атмосферою.

"Телеграф" пропонує дізнатися, як з’явився 12-й квартал і чому він досі називається саме так.

Як будували 12-й квартал у Дніпрі

Перші будинки тут почали з'являтися в 40-х – на початку 50-х років. Тоді територія майбутнього 12-го кварталу була околицею Дніпра: навколо тягнувся приватний сектор, транспорт ходив погано. У 1950-х почали будувати перші п'ятиповерхівки. Стимулом для створення нових житлових масивів стала поява у місті великих промислових підприємств.

Але по-справжньому активний розвиток району розпочався лише у 1970-х роках. Основні будівельні роботи велися вздовж нинішнього проспекту Богдана Хмельницького, який тоді називався вулиця Дніпропетровська, а пізніше — Героїв Сталінграда.

У нові будинки заселяли працівників шинного заводу та заводу пресів. Поступово старі будинки приватного сектора зникали, поступаючись місцем новим багатоповерхівкам.

До 1980 року район змінився: тут вже працювали п'ять шкіл, шість дитячих садків, два палаци культури, дитячий басейн та два спорткомплекси. 12-й квартал став повноцінною частиною міста з розвиненою інфраструктурою та власним укладом життя.

Чому 12-й квартал

Назва 12-й квартал безпосередньо пов'язана із радянською традицією квартальної нумерації при будівництві нових районів міста. У ті роки подібна практика допомагала зручно організувати проєктування та побутову навігацію і відображала логіку будівництва міста. У Дніпрі були й інші квартали з номерами 3-ї, 9-ї, 15-ї. Але з них саме 12-й став найвідомішим і зберіг свою назву у міському побуті.

Раніше "Телеграф" розповідав історію ресторану "Лахті" у Запоріжжі. Заклад давно закрився, але у місті продовжують називати найближчу зупинку його ім’ям.