Його не змогли знищити війни та стихії: який вигляд має найстаріший дерев'яний будинок у Дніпрі

На Крутогірному узвозі, 5 у Дніпрі стоїть двоповерховий дерев'яний будинок. Це не лише найстаріша дерев'яна споруда в місті, а й будівля, яку за весь час існування не змогли знищити ні пожежі, ні повені. Попри вразливість матеріалу, будинок пережив війни та стихійні лиха, зберігшись до наших днів.

"Телеграф" розповідає історію цієї незвичайної будівлі.

Найстаріший збережений дерев'яний двоповерховий будинок Дніпра — будинок № 5 на Крутогірному узвозі — часто називають останнім двоповерховим дерев'яним будинком старого Катеринослава. Орієнтовно його звели у 1860–1880-х роках. Точна дата спорудження невідома, оскільки історичні документи були втрачені під час Другої світової війни.

Будівля зведена на кам'яному фундаменті з дерев'яною надбудовою. За однією з версій, її побудували наприкінці XIX століття для банківських службовців, за іншою — як житло для прислуги родини Ковалевських. На це натякає те, що в будинку були маленькі кімнати з низькими стелями, простора кухня та солідний льодовик — прообраз сучасних холодильників. Чоловік власниці ділянки Софії Ковалевської Віктор на згадку про себе залишив на фасаді будинку монограму "ВК".

У різні роки в будинку мешкали представники місцевої еліти. У 1915 році в будівлі відкрилася приватна чоловіча гімназія Євгена Добровольського. У 1916 році садибу придбав купець Евель-Берко Юделев Шварц, проте невдовзі після зміни влади всі об'єкти були націоналізовані. У радянський період будинок перепланували та перетворили на житловий із комунальними квартирами.

Будинок не раз опинявся на межі знищення. Раніше Катеринослав регулярно потерпав від пожеж, але ця дерев'яна будівля уціліла. Вона пережила і руйнівні дощі 1891–1892 років, коли Крутогірний узвіз фактично був змитий водою. Після тієї стихії міська влада заборонила будівництво дерев'яного житла в центрі міста. Це рішення зробило будинок №5 ще унікальнішим, і з часом він виявився останньою двоповерховою дерев'яною спорудою в місті.

Навколо будівлі склалася міська легенда, яка по-своєму пояснює її дивовижну живучість. Кажуть, що одного разу до господарів прийшла жінка з дитиною і попросила їжі. Заможні сусіди прогнали її, а ось мешканці будинку для прислуги прихистили та нагодували. На знак подяки жінка нібито пообіцяла, що ця будівля стоятиме віками — і будинок багатих сусідів невдовзі згорів, тоді як скромний дерев'яний будинок уцілів. Історики ставляться до цієї історії скептично, пояснюючи збереження будівлі не містикою, а збігом обставин і везінням. Проте будинок пережив кілька воєн, революцію, повені та пожежі.