Не просто шафка: навіщо у старих квартирах ніша під кухонним вікном

Майже в кожній квартирі в будинках 1950–70-х років забудови під кухонним підвіконням можна побачити виїмку глибиною 20-30 см, закриту дерев’яними дверцятами або вже давно закладену цеглою.

У народі за нею закріпилася назва "хрущовський холодильник". Одні господарі й досі тримають там банки із закрутками, інші зіткнулися з тим, що взимку з цього місця тягне холодом, а навесні — сирістю. Розбираємося, навіщо насправді проєктували цю нішу.

Найпопулярніше пояснення — економія місця. Кухні в панельних і цегляних п’ятиповерхівках були в середньому по 5-6 квадратних метрів. І нібито відсік під вікном робили для того, щоб там можна було облаштувати додаткове місце для зберігання посуду та продуктів.

Також є версія, що нішу під вікном залишали для опалювального радіатора, щоб тепле повітря від батареї підіймалося вздовж скла і не давало вікну промерзати, а сам комір виник уже потім, як побічний ефект цієї конструкції.

Обидві версії частково вірні, але не пояснюють головного. Будівельники робили в цегляній кладці під вікном порожнину, а її задню, "вуличну" стінку спеціально залишали тонкою, а іноді й з невеликим вентиляційним отвором назовні. Завдяки цьому взимку всередині ніші трималася температура близько +2…+5°C, а влітку там було на кілька градусів прохолодніше, ніж у кімнаті.

Річ у тім, що в 1950–60-ті роки електричний холодильник у СРСР був розкішшю, яку могла дозволити собі далеко не кожна родина. Саме ця ніша під вікном і мала замінювати холодильник.

Сучасні власники квартир у будинках старої забудови зазвичай обирають утеплити й закласти нішу остаточно або ж облаштувати її під акуратну шафку-бар чи місце для спецій, залишивши функцію зберігання.

Раніше "Телеграф" пояснював, для чого у старих квартирах робили маленьке віконце між ванною та кухнею.