Українці масово переїжджатимуть у квартири? Вчені пояснили, де краще жити в спеку та мороз

В умовах глобального потепління мешканцям Землі та України зокрема слід переїжджати до компактних багатоквартирних будинків. Все заради енергоефективності.

Такого висновку дійшли дослідники Спільного дослідницького центру ЄС (JRC). На думку вчених, на енергоефективність житла найсильніше впливають його форма та вік (у ХХ столітті переважно будували, не думаючи про енергоефективність, — ред.).

• Ключові фактори: На терморегуляцію в будинку впливають вік будівлі та її архітектурна форма.
• Вплив форми (компактності): Чим більше поверхня зовнішніх стін і даху припадає на загальний об'єм будинку, тим інтенсивніше він втрачає тепло взимку і нагрівається в спеку.
• Порівняння житла: Розтягнуті приватні будинки найменш комфортні в цьому плані, тоді як багатоквартирні будинки із суміжними стінами набагато ефективніше протистоять наслідкам зміни клімату.

Вік будинку також грає важливу роль. 43% всіх споруд у світі (в Україні ця цифра дорівнює близько 70%) збудовано до 1980 року, коли норми енергоефективності ще були відсутні. Тому старі будинки споживають більше енергії на опалення чи охолодження, і саме в них мешкає більшість жителів пострадянських міст України.

У ситуації для України, де більшість населення живе у компактних міських районах із масивними старими будинками, вчені пропонують замінювати вікна та встановлювати ефективні системи кондиціювання повітря, щоб значно знизити споживання енергії без необхідності складних ремонтних робіт.

У сільській місцевості з однією і декількома поверховими будівлями можуть бути корисні утеплення стін та активне виробництво сонячної енергії.

Нове будівництво "висоток" потребує запровадження обов’язкових стандартів компактності, застосування матеріалів з високою тепловою масою (здатністю накопичувати та утримувати тепло), а також обов’язкового обліку систем пасивної вентиляції.

Раніше "Телеграф" повідомляв, що нинішня спека в Україні — не аномалія, а нова кліматична реальність як мінімум на найближче десятиліття. Про це розповів метеоролог, кандидат географічних наук, завідувач відділу фізики атмосфери Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України Віталій Шпиг.