Перший сніг відкладається: коли потужний Ель-Ніньйо принесе зиму до Харкова
- Автор
-
- Дата публікації
Зима цього року не поспішає вступати у свої права
Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах
Цього сезону стійкий сніговий покрив у Харкові та на сході України з'явиться з відчутним запізненням. Причиною всього є феномен Супер Ель-Ніньйо.
Кліматичні бюлетені NOAA CPC вказують: рекордне за силою глобальне явище в Тихому океані відкрило шлях теплим і вологим повітряним масам з Атлантики просто вглиб Європи. За сезонним прогнозом європейської служби Copernicus Climate Change Service (C3S), температура восени та на початку зими на більшій частині континенту перевищить кліматичну норму.
Звичного сніжного жовтня та початку листопада в Харківській області не буде. Синоптики прогнозують, що перший стійкий сніг випаде не раніше кінця листопада або навіть у грудні. Основна частина осінніх опадів пройде у вигляді дощів або мокрого снігу.
До чого готуватися?
- Ризики для сільського господарства: Надмірна вологість і відсутність стабільних морозів підвищують загрозу випрівання озимих культур.
- Дорожня обстановка: Водіям варто бути готовими до частих туманів і небезпечної ожеледиці під час нічних переходів температури через нуль градусів.
Що це означає для аграрного сектору
Зсув кліматичних сезонів перестав бути тимчасовою аномалією і перетворився на довгостроковий чинник. Затримка зими та відсутність ранніх морозів змушують аграріїв коригувати графік польових робіт і системно переглядати сівозміну.
Тепла осінь і постійні температурні гойдалки близько нуля вимагають переходу на сорти, стійкі до надлишку вологи. Водночас регіон остаточно закріплює за собою нетипові культури.
Кліматичні зсуви та запізнення зими підкреслюють масштаби кліматичних змін, що впливають на все сільське господарство України. Головний науковий співробітник Інституту рослинництва імені В. Я. Юр'єва НААН Сергій Авраменко наголосив на трансформації структури посівів: традиційні південні рослини тепер вирощують у зовсім інших широтах. Через загальне потепління та окупацію частини Херсонської області баштанні, зокрема кавуни, почали масово саджати аграрії Київської та Харківської областей.