Головна пастка в законі про мобілізацію: через яку помилку ТЦК відмовляє у відстрочці

Військовозобов'язані в Україні нерідко отримують відмову в наданні відстрочки через суперечливе тлумачення законодавчих норм. Правозахисники зауважують: таких випадків останнім часом дедалі більше.

Чому виникає ця проблема та як судові інстанції реагують на спроби ТЦК звузити коло тих, хто має право на відстрочку, виданню "Телеграф" розповів Михайло Лобунько, військовий юрист юридичної компанії "Приходько та партнери".

Докладніше про це читайте в матеріалі: Відстрочку не дадуть? Чому військовозобв'зані судяться з ТЦК через родичів

У подібних справах суди насамперед з'ясовують, на яку саме норму статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" посилається позивач.

"У таких справах суди насамперед встановлюють, за якою саме підставою статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" військовозобов'язаний претендує на відстрочку. Це принципово, оскільки для пунктів 13 і 14 частини першої статті 23 передбачені різні умови", – пояснює Лобунько.

За словами юриста, пункт 13 регулює випадки, коли військовозобов'язаний має батька, матір або когось із батьків дружини (чоловіка) з інвалідністю I чи II групи. Вирішальне значення тут має відсутність інших невійськовозобов'язаних осіб, які за законом повинні утримувати людину з інвалідністю, а не загальна кількість родичів.

Як приклад правник наводить справу №160/7827/26. У ній формальна наявність двох доньок у тестя не стала перешкодою для надання відстрочки: Дніпропетровський окружний адміністративний суд у червні 2026 року задовольнив позовні вимоги й зобов'язав надати заявнику відстрочку.

"Суд врахував, що одна з дочок проживала за межами України, та визнав цю обставину такою, що об'єктивно перешкоджає їй здійснювати догляд. За результатами розгляду суд задовольнив позовні вимоги", – розповідає Лобунько.

Існує і протилежна судова практика. У справі №240/25239/25 Житомирський окружний адміністративний суд відмовив чоловікові, який оформлював відстрочку для догляду за матір'ю. Підставою стало те, що в жінки є інша повнолітня донька. Суд послався на статтю 202 Сімейного кодексу: повнолітні діти зобов'язані утримувати непрацездатних батьків незалежно від того, проживають вони разом чи окремо.

"На практиці важливо розмежовувати дві обставини: формальна наявність родича та доведена об'єктивна неможливість цього родича здійснювати догляд", – каже юрист.

Нагадаємо, як раніше писав "Телеграф", цю категорію мобілізують найчастіше в Україні: названо цікаві причини.