Молодь знову носить їх із собою: які касетні плеєри створювали в Україні ще за СРСР

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Молодь скуповує вінтажну аудіотехніку й збирає музику на касетах. Інтерес до аналогових пристроїв пов’язаний з іншим досвідом прослуховування: замість нескінченного вибору композицій – конкретний альбом у руках.

Чому молодь цікавиться касетними плеєрами й які моделі розробляли українські заводи, розповідає "Телеграф". Серед них були модульні системи з окремою акустикою та пристрої з незвичним розташуванням головки відтворення.

Чому касети приваблюють нове покоління

Портативний плеєр дає змогу слухати музику без стримінгових сервісів. Треба вибрати касету, вставити її в пристрій і натиснути кнопку відтворення. Такий ритуал робить взаємодію з музикою відчутнішою: запис має фізичний носій, який можна тримати в руках.

Приваблює й можливість зібрати власну музичну колекцію. Касети можна розставити на полиці, роздивлятися їхнє оформлення й вибрати запис ще до того, як увімкнути плеєр. Компактна техніка минулих десятиліть стає частиною цього досвіду.

Які плеєри розробляли в українських містах

У Запоріжжі завод "Іскра" працював над проєктом НТ-Р-91 – касетним плеєром із невеликою активною акустичною системою. До серійного виробництва пристрій так і не дійшов, але задум поєднував портативний програвач із власною акустикою.

Модульний принцип використали й у системі "Амфітон МС". До неї входили компактний плеєр, активна акустика та блок живлення. Систему випускали кілька підприємств, зокрема Державне підприємство "Львівський державний завод "ЛОРТА"" та Кам’янець-Подільський завод "Електроприлад". Сам плеєр працював до чотирьох годин від шести акумуляторів Д-0,25, а вся система – до десяти годин від батарей типу 343.

"Романтику-6601-стерео" виробляв Харківський приладобудівний завод імені Тараса Шевченка. У цій моделі притискний ролик і головка відтворення розміщувалися у верхній кришці. До комплекту входила спеціальна кліпса, щоб закріпити плеєр на одязі.

Які незвичайні моделі випускали в інших республіках СРСР

Одним із перших радянських аналогів японського Sony Walkman став "Електроніка-Мікроконцерт-Стерео". У пристрій вбудували чутливий мікрофон, тож його можна було використовувати як слуховий апарат навіть під час відтворення музики.

У 1985 році з’явилася лінійка "Електроніка-П". Її базова модель П-401С мала три кнопки керування й перемотувала стрічку в один бік. Це був класичний компактний касетний плеєр. Від чотирьох батарей типу АА він працював приблизно три години.

Як повідомляв "Телеграф", українець зробив світильник зі старих аудіокасет і дерева та поділився фотографіями результату.