Знову застрягли в заторі: чи має право начальник оголосити догану або звільнити за запізнення

Транспортні труднощі у Києві змушують працівників годинами добиратися до офісів. Якщо людина запізнилася через обставини, на які не могла вплинути, підстав для дисциплінарного покарання немає.

Коли роботодавець має право застосувати стягнення, пояснив у коментарі "Телеграфу" адвокат Адвокатського бюро "Івана Хомича" Ігор Скрибка. Детальніше у матеріалі "Запізнився на роботу через міст чи метро: чи можна за це отримати догану або звільнення".

У столиці дорога на роботу замість звичних 30–40 хвилин розтягується на дві-три години через затори, перекриття мостів та зупинки метро.

Коли запізнення є підставою для покарання

За словами адвоката, формально будь-яке запізнення порушує трудову дисципліну: стаття 139 Кодексу законів про працю зобов’язує працівника дотримуватися правил внутрішнього розпорядку. Стаття 147 КЗпП передбачає два види дисциплінарних стягнень – догану та звільнення. Однак самого факту несвоєчасного приходу на роботу для покарання недостатньо.

"Дисциплінарне стягнення можливе лише за винне порушення, тобто тоді, коли працівник міг, але не з’явився вчасно", – пояснює Ігор Скрибка.

Як приклади незалежних від працівника обставин юрист називає масове перекриття мостів, зупинку руху метро або повне закриття переправи під час повітряної тривоги. У таких ситуаціях людина фізично не може дістатися вчасно, тож її вини в запізненні немає.

Особливо складною дорога стає для киян, яким щодня потрібно перетинати Дніпро. Навіть завчасний вихід із дому не гарантує прибуття до офісу на початок робочого дня, якщо рух через річку паралізовано.

Якої процедури має дотриматися роботодавець

Порядок застосування стягнення визначають статті 148–149 КЗпП. Перш ніж ухвалити рішення, роботодавець повинен вимагати від працівника письмові пояснення. Він також має врахувати тяжкість проступку, заподіяну шкоду, обставини події та попередню роботу людини.

Тобто під час розгляду запізнення значення мають його причини та умови, за яких працівник намагався дістатися роботи. Оцінювати порушення потрібно з урахуванням конкретної ситуації в місті.

Для стягнення встановлено строк: його можна застосувати не пізніше одного місяця з дня виявлення проступку. За кожне порушення дозволене лише одне стягнення. Наказ роботодавець оголошує працівнику під розписку протягом трьох робочих днів.

"Догана "автоматом" за запізнення в умовах транспортного колапсу, без з’ясування причин і без врахування поточної ситуації в місті, має всі шанси бути скасованою судом", – наголошує Ігор Скрибка.

Як повідомляв "Телеграф", транспортний колапс у Києві може розтягнути дорогу до роботи з 30–40 хвилин до кількох годин, а саме запізнення ще не доводить провини працівника у роз’ясненні про права працівників. За поясненням адвоката, догана можлива за винне порушення, тому роботодавець має з’ясувати причини затримки й оцінити обставини.