Ракетні удари, тривога та транспортні аварії: за яке запізнення не оштрафують

Поки кияни опановують несподіваний спосіб перетнути Дніпро, аби дістатися на роботу, правозахисники наголошують: працівника не можна карати за запізнення, якщо він об’єктивно не міг дістатися роботи й не міг усунути перешкоду самостійно.

Адвокат Адвокатського бюро "Івана Хомича" Ігор Скрибка пояснив "Телеграфу", коли транспортні перешкоди виправдовують запізнення.

Більше читайте у матеріалі: "Запізнився на роботу через міст чи метро: чи можна за це отримати догану або звільнення"

За словами фахівця, стаття 147 Кодексу законів про працю передбачає два види дисциплінарних стягнень – догану та звільнення.

Закритий міст і звичайний затор оцінюють по-різному

Судова практика відносить аварії або простій на транспорті до поважних причин відсутності на роботі. Йдеться про істотні обставини, які перешкоджали вчасному прибуттю та не залежали від працівника. Скрибка посилається на постанови Верховного Суду від 28.05.2025 у справі №523/22514/23 та від 15.11.2021 у справі №212/9516/19.

Раптове закриття мосту, зупинка лінії метро або перекриття руху під час повітряної тривоги – приклади таких перешкод. Натомість звичайний затор у годину пік навряд чи визнають поважною причиною: працівник знає про нього наперед і може виїхати раніше.

Якщо обмеження руху тривають тижнями й відомі заздалегідь, суд оцінюватиме, чи намагалася людина пристосуватися: змінити час виїзду, скористатися об’їзним маршрутом або доступним громадським транспортом. Водночас законодавство не зобов’язує працівника оплачувати таксі власним коштом, щоб уникнути запізнення.

Як враховують ракетні удари та перебування в укритті

Ракетні удари по мостах, вимушене закриття переправ і зупинка метро за своєю суттю є надзвичайними та невідворотними обставинами. У трудових відносинах їх оцінюють через поважність причини та відсутність вини. Окремого поняття "форс-мажор працівника" трудове законодавство не передбачає.

"Це поняття стосується насамперед договірних, тобто цивільноправових зобов’язань", – зазначив адвокат Ігор Скрибка.

Служба освітнього омбудсмена наголошує: роботодавець не має права вимагати, щоб людина покидала безпечне місце під час повітряної тривоги заради вчасного початку роботи. Поважна причина охоплює період тривоги, а також час, необхідний для переходу до укриття та повернення з нього.

Що буде із зарплатою та як підтвердити причину

"Дисциплінарне стягнення можливе лише за винне порушення, тобто тоді, коли працівник міг, але не з’явився вчасно", – пояснив адвокат Ігор Скрибка.

Штрафів за запізнення закон не передбачає. Проте роботодавець може не оплачувати фактично невідпрацьований час на підставі табеля обліку робочого часу. Утримати із зарплати більше, ніж людина недопрацювала, неправомірно.

Прогулом за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП вважають відсутність без поважних причин понад три години протягом робочого дня – безперервно або сумарно. Для звільнення за цією підставою роботодавець має довести тривалість відсутності, неповажність причин і вину працівника. Перед застосуванням стягнення він зобов’язаний витребувати письмові пояснення та врахувати обставини події.

Скрибка радить одразу письмово повідомити керівника про затримку та її причину – у месенджері, електронною поштою чи в корпоративному чаті. Підтвердити обставини допоможуть скриншоти навігатора з датою й часом, історія геолокації, офіційні повідомлення про перекриття мостів або зупинку метро, публікації про затори на відповідному маршруті та дані про повітряні тривоги. Ці матеріали слід додати до письмового пояснення, а його копію з відміткою про отримання залишити собі.

Нагадаємо, як раніше розповідав "Телеграф", у Києві пропонують повністю скасувати комендантську годину: причина проста.