Зимова пастка для водіїв: як і в чому правильно зберігати дизель, щоб не вбити машину

Запас дизелю взимку здатен підвести саме тоді, коли він найбільше потрібен. Навіть щільно закрита каністра не гарантує, що пальне без проблем надійде до двигуна: значення мають кілька умов зберігання.

Як обрати тару й місце для зимового запасу дизелю, розповідає "Телеграф". Насамперед потрібні чисті, сухі та герметичні металеві каністри або пластикові ємності, спеціально призначені для дизельного пального.

Пляшки з-під напоїв і випадкові побутові ємності для цього не підходять: їхній матеріал та кришки не розраховані на зберігання пального. Каністри тримають вертикально, захищають від пошкоджень і не заповнюють під саму горловину – залишають передбачений виробником простір для розширення рідини.

Для зберігання обирають прохолодне, сухе, провітрюване нежитлове приміщення без прямих сонячних променів, подалі від вогню, іскор та обігрівачів. Важливо уникати різких перепадів температури: вони сприяють утворенню конденсату, а вода в пальному створює проблеми для паливної системи.

Для використання на морозі потрібен зимовий дизель, розрахований на очікувану температуру: літнє пальне на холоді мутніє через кристалізацію парафінів і забиває фільтри. Антигель застосовують за інструкцією ще до помутніння пального. Відігрівати каністру відкритим вогнем або доливати бензин не можна.

Як повідомляв "Телеграф", дизельний двигун узимку прогрівається довше за бензиновий, тож це корисний контекст для власників зимового запасу пального про зимовий прогрів дизеля. Водночас тривала робота на холостому ходу разом із короткими поїздками сприяє накопиченню відкладень у впускній і вихлопній системах.