За що ми проливали кров на Майдані: Фаріон про справи в СБУ і "сутенера" в Міносвіти
- Автор
- Дата публікації
- Автор
- 7112
Мовознавиця вказала на "гендерні вивихи" в освіті
Скандал навколо професорки кафедри української мови Львівської політехніки Ірини Фаріон, який тривав останні пів року, завершився тріумфальним поверненням мовознавиці до вишу за рішенням суду.
Що відбувається зі справами СБУ стосовно неї? Чому голова МОН Оксен Лісовий — "сутенер" від освіти, а обрання Зеленського президентом є наслідком ментальної кризи українців? Відповіді на ці та інші запитання читайте в першій частині інтерв’ю філологині "Телеграфу".
"Все тільки почалося"
— Пані Ірино, вас поновили на роботі у Львівській політехніці. Ви вже повернулися до роботи? Був перший робочий день?
— Звичайно, що був. Я насправді на роботі маю бути з 29 травня. Відповідно до трудового законодавства, день проголошення рішення суду є днем повернення до праці. Проте Львівська політехніка очікувала на розгорнуте рішення суду, над яким суд працював упродовж 10 днів. Минуло тих 10 днів і роботодавець, відповідно до закону, мав повідомити мене про скасування двох попередніх незаконних наказів і повідомити наказ про моє поновлення. І я одразу прийшла на роботу, так що все гаразд.
— Чи важко зараз буде працювати, бо ж наскільки я розумію, ваші стосунки з ректором не дуже гарні?
— У мене завжди стосунки зі всіма людьми були абсолютно адекватні і чудові, зокрема з ректорами Львівської політехніки: що з Юрієм Рудавським (ректор Львівської політехніки з 1991 по 2007 рік. — Ред.) що з Юрієм Бобалом (нинішній ректор вишу. — Ред.)
Найцікавіше, що рівно 20 років тому, 2004-го, було те саме, що повторилося зараз. Тоді мене намагалися притягнути до кримінальної відповідальності за "розпалювання міжнаціональної ворожнечі" та людина, божевільно багате помешкання якої нещодавно виявили у Львові, і оголошено, що це агент ФСБ, прізвище його Свістунов (мова про лідера партії "Русский блок", пропагандиста Олександра Свістунова. — Ред.). В листопаді 2004 року Свістунов через студента написав [заяву] до Галицького райвідділу міліції з вимогою відкрити проти мене кримінальну справу за плакати, які намалювали мої студенти.
— Що за плакати?
— "Не знаєш, не розумієш, не шануєш" і стрілка в бік Росії.
Я пригадую, наскільки тоді іншою була позиція Юрія Рудавського. Він покликав мене і запропонував послуги свого адвоката. Тоді очільник львівської поліції категорично відмовився навіть розглядати цю справу і доводити її до суду. І ось минає 20 років і ми маємо повторення цієї ситуації, тільки вже з використанням тут воїнів, що начебто Фаріон когось там "обідєла". Це попри те, що воює мій зять, воює мій колишній чоловік, воюють мої побратими. Це зі сфери повного божевілля.
На превеликий жаль, Юрій Ярославович Бобало не мав зі мною жодної розмови, на відміну від пана Рудавського. Я розумію, що він підписував моє звільнення під безпрецедентним тиском, коли у Львівську політехніку вириваються представники силових органів влади, провадять якусь розмову з проректорами, а ректор взагалі у відпустці і, чесно кажучи, він не зовсім добре себе почуває.
Його відкликають з відпустки, привозять в Політехніку, і десь о пів на восьму вечора, як мені розповідають, у нього в кабінеті раптом з'являється світло і тоді відбувається те, що дуже слушно сказав міністр освіти Лісовий, цитую: "Львівська політехніка звільнила Фаріон. Відповідний наказ вже підписано ректором".
Ну, очевидно, Лісовий не вчився в школі і не знає, що таке безособова форма дієслова. Бо коли ми вживаємо безособову форму дієслова: "підписано", "зроблено", "сказано", при ній не вживають іменник в орудному відмінку, тому що іменник в орудному відмінку тоді перестає називати особу. А тут "підписано ректором". Це в прямому значенні – взяли ректора і ним підписали, хоча можна підписувати лише ручкою.
— А що з провадженнями СБУ стосовно вас? Вони закриті, вони тривають, чи на якому етапі?
— Вони на етапі абсолютно відсутньої комунікації зі мною.
— Тобто ніяких допитів не було?
— Абсолютно. Я відкрита, я активно працюю, їжджу країною, у мене презентації, відкриті лекції, але жодних до мене дзвінків про розмови не було. Мене ж повинні допитати, правда? Невже вони будуть діяти так, як діяв пан Бобало і т.зв. "морально-етична комісія", яка працювала в Львівській політехніці?
Натомість я звернулася до Кіберполіції з вимогою провести розслідування хто втрутився в мій Telegram-канал? Чому від мого імені писалися брутальні речі на адресу Поліщук (мова про захисницю "Азовсталі" Катерину Поліщук. — Ред.)?
Це все не завершується, це тільки почалося. Прошу, Кіберполіція, з’ясуйте це. На мій телефон надійшла така кількість дзвінків з московськими номерами, що він просто перестав працювати. Мій телефон зараз перебуває у слідчого.
"Сутенер" Лісовий
— Раніше ви казали, що ваше звільнення з Львівської політехніки — це пряма вказівка з Офісу президента. Хотілося б зрозуміти, за що президент вам "мститься"?
— Я за своїми переконаннями не можу бути за жодних обставин виборцем Зеленського. Я категорично ніколи не сприймала, що робила ця людина через свій "95-й квартал" і була категорично проти як обрання на президента Порошенка, так само і президента Зеленського. Для мене це два боки тієї самої медалі, для мене це породження один одного, причина і наслідок. Для мене це колосальна ментальна криза взагалі українців, які можуть щось подібне обирати: Порошенка після Майдану, а Зеленський це вже абсолютно логічний вибір інфантильної частини українського суспільства після Порошенка, який паразитував на національній ідеї, і довів слабку частину українського суспільства до підліткового вибору.
Я надзвичайно гостро критикувала президента, проте коли почалася "велика" війна, я розуміла, що ми маємо пригальмувати критику і максимально працювати на перемогу, якомога менше викидати в інформаційний простір нашого внутрішнього негативу. Та мене особливо хвилювала освітня царина, адже Міністерство освіти, в яке президент разом зі "слугами народу" делегує своїх людей, було лакмусом на те, чи люди з цієї команди можуть змінюватися і, нарешті, набувати державницького світогляду. Я вже не кажу націоналістичного, бо я націоналістка.
І коли Міністерство освіти очолила [Ганна] Новосад, в першому ж дописі якої я знайшла 15 банальних граматичних помилок, то зрозуміла, що дуже печально буде з тими людьми працювати. Коли Міністерство освіти очолив Лісовий (не менш безграмотний, як з'ясувалося, аніж пані Новосад) то я одразу через свій YouTube-канал сформулювала йому п’ять основних запитань.
Я місяць спостерігала, що робить цей чоловік (мої колеги просили мене місяць зачекати), та я наступного тижня [після призначення] вже зрозуміла, що це симулякр. Ця людина абсолютно відображає те, суть чого є "95-й квартал", хоч він і не належить до "слуг народу". Так от, одне з запитань: "Коли ви, пане Лісовий, син видатного дисидента, скасуєте наказ Лілії Гриневич (екс-міністерка освіти 2016-2019. — Ред.) про необов'язковість української літератури на ЗНО?" Спочатку це була необов'язковість для технічних спеціальностей, а потім, коли ми увійшли у ковід, українська література випала взагалі.
Українська література – це основні моделі світогляду нації. Хочеш знати, як мислять англійці, читай класичну та сучасну літературу. Тобто це свідоме політичне знищення світоглядового предмету, який ще і в школі злили із зарубіжною літературою. Я не отримала відповіді на це запитання.
Далі я не отримала відповіді на запитання про історію України як базовий світоглядовий предмет, який Серьожа Квіт (Сергій Квіт – міністр освіти України 2014-2016. — Ред.), ще один "скарб", зробив необов'язковою у вищій школі разом з українською мовою. Це був один із його перших наказів після Майдану. Це просто катастрофа! За що ми тоді проливали там кров?
Я стояла на Майдані, щоб будувати національну українську державу, а не для того, щоб інтегруватися кудись. Я не готова вступати в нову спілку, втративши власне національне обличчя. А власне національне обличчя [набуваємо] через українську літературу та історію України. Тобто коли історія України знову буде обов'язковим предметом на ЗНО? Я не отримала відповіді на це запитання.
Тепер ми отримали історію України від XVI століття. А що нам розповідає Вова Путін? Що ми з ними "єдіний народ", що Київська Русь – це Московська Русь. Тобто у наших дітей забирають найфундаментальніший відрізок нашої історії, який свідчить про відрубний історичний розвиток нас з московитами від найдавніших часів. Саме той період чомусь у нас не йде на ЗНО.
Я ставила Лісовому третє запитання: "Коли ви скасуєте т.зв. "антидискримінаційну експертизу"?" Що це за антидискримінаційна експертиза? (Аналіз тексту підручників у відповідності до закону "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні", — Ред.) Суть дискримінації, виявляється, полягає в тому, що ви в підручнику з математики не вживаєте фемінітиви. На зразок: скільки лижників і лижниць зійшло нагору? Порахуйте скільки з них лижників і лижниць зійшло?
Якого лиха вживати оцей постійний фемінітив? І всі підручники переглядають тільки на предмет вживання фемінітивів. Не на предмет використання українського правопису 2019 року, частково демосковізованого, а саме винятково ці фемінітиви. І це стосується не тільки фемінітивів, а націяцентричних формулювань, зображень, на зразок: мама миє дитину. Пише якась там експертка, що це гендерний вивих, бо виявляється дитинку може мити також тато.
Далі – жінка готує їсти, це приниження жінки, бо не можна її зображати, що вона готує їсти. Що ви робите? Для чого ви це запускаєте в нашу школу? Хто вам це каже робити? Якщо хтось це робить десь у світі, то це їхня система цінностей. Ви запитували у суспільства чи це нам потрібно? Я не отримала відповіді.
Крім того, ця людина [Оксен Лісовий] абсолютно не володіє елементарними нормами української мови. Як може бути міністром освіти людина, яка відмовляється від свого наукового ступеня? Умова викладати у вищому навчальному закладі – мати захищену дисертацію. А міністр освіти, який вимагає від нас захищеної дисертації, публічно відмовляється від своєї дисертації. Неук, плагіатор, а тепер ще й сутенер очолює Міністерство освіти.
— Чому ж сутенер?
— Вибачте, коли в Переяславському університеті запрошують виступати і називають її порно-акторкою… (у згаданому виші порноакторка Джозефіна Джексон виступила перед студентами, — Ред.) Ви запрошуєте повію на виступи перед студентами! Що з вами відбувається?
Далі військовий інститут при Київському університеті ім. Тараса Шевченка на лекцію про державотворення запрошує підривача української держави Бужанського – автора протиукраїнських законів (не лише в мовному плані, а в плані взагалі державницькому), то хто у нас очолює Міністерство освіти?
Яка тоді різниця між Лісовим і Табачником? Табачник заявляє, що українців треба деукраїнізувати. У нас їх деукраїнізовує Оксен Лісовий через свій чин.
Тому, очевидно, вся ця критика, яку я не припиню до того часу, поки Лісовий не перестане бути міністром освіти, тому що це вбивство стратегічного міністерства, спричинила атаку на мене.
*Чому образ Вірки Сердючки свідчить про кризу української культури і чому мовні питання постійно викликають скандали – читайте в другій частині інтерв’ю.