Заброньовані мають вчинити активні дії. Юристка пояснила, коли їх можуть мобілізувати

Опинитися у лавах Збройних сил Україні навіть за наявності чинного бронювання — цілком реально. Це навряд чи масова історія, як намагаються подати її медіа. Але юристи фіксують такі поодинокі звернення, і в судовій практиці вже є випадки розгляду скарг від українських чоловіків, мобілізованих попри наявність особливої відстрочки.

"Телеграф" дізнався про те, у якому разі можлива мобілізація заброньованих, як попередити виникнення такої ситуації і на чию сторону може стати суд.

Маєш бронь, не забудь повідомити ТЦК

Питання броні від мобілізації в різних аспектах не зникає з поля зору громадськості. Не встиг вщухнути скандал з непрозорою схемою отримання особливої відстрочки, як заговорили про те, що навіть за наявності законних підстав не йти до війська завдяки роботі на важливих для країни підприємствах, можна все одно опинитися в ЗСУ.

— В моїй практиці ще до 16 липня (зміни закону про мобілізацію, що вступили в дію 18 травня, передбачала оновлення даних протягом 60 днів, тобто до 16 липня. — Авт.) було звернення від людини, що була заброньована підприємством, — розповіла "Телеграфу" адвокатка Таміла Алексик. — Відповідно, вона мала перебувати на спеціальному військовому обліку, але з невідомих причин (можливо, технічних) до нього включена не була. І коли мій клієнт перебував у відрядженні, його зупинили представники терцентру комплектування. Оскільки підтверджуючих бронь документів у чоловіка при собі не було, його доставили у військкомат, направили на військово-лікарську комісію й оформили у військову частину.

Юристка додає: представники ТЦК не мають права забирати людей з вулиці, з іншого боку — у них нема функцій, технічних засобів, які б дозволили швидко перевірити статус військовозобов’язаного.

— Навіть якщо якісь дані відсутні в "Резерв+", то питання дійсно людина заброньована чи ні, можна було б з’ясувати, надіславши запит до відповідних структур. Та, звісно, цього ніхто не робить, — продовжує пояснювати ситуацію адвокатка. — І тут варто нагадати про важливий аспект. За законом обов’язок своєчасного інформування ТЦК та СП про зміни персональних даних (йдеться і про наявність бронювання) покладений ОСОБИСТО на військовозобов’язаного. Це потрібно зробити в 7-денний термін. Якщо його порушити, то може настати адміністративна відповідальність у вигляді штрафу у розмірі від 17000 до 25500 гривень.

При цьому обов’язок повідомляти ТЦК та СП про бронювання військовозобов’язаних мають і роботодавці (також підприємства повинні видавати працівникам витяги з відповідного рішення про бронювання), і Міноборони, отримавши рішення про бронювання від Мінекономіки. А військкомат у свою чергу має зарахувати людину на спеціальний військовий облік.

— Ще раз повторюсь, якщо такий обов’язок є, то варто його виконати, — наголосила Таміла Алексик. — Людина має подбати про вчасне звернення до ТЦК та надання документів, що підтверджують право на особливу відстрочку. Це дозволить попередити описану на початку ситуацію. І тут варто зрозуміти, якщо людину вже оформили до військової частини, то навіть надання документів про бронювання, не дозволить її покинути. Адже за це передбачена кримінальна відповідальність. Так, можна доводити, що права людини були порушені, але це тривалий і складний процес. Краще цього уникнути, дотримавшись вимог закону. До речі, вже після 16 липня до мене також звертались заброньовані особи, у яких виникали непорозуміння з ТЦК.

Суперечки навколо броні доводять до суду

Тим часом у судовій практиці вже є рішення як на користь громадян, котрі намагалися довести право не йти до війська через бронювання, так і такі, де вони цього зробити не змогли.

Зокрема, у травні 2024 року Закарпатський окружний адміністративний суд розглядав позов працівника ТОВ "Fintech Farm" (компанія з розробки мобільних банківських застосунків, належить, за даними сервісу Опендатабот, екс-міністру та співзасновнику "Монобанку" Дмитру Дубілету та Миколі Безкровному. — Авт.). Цей чоловік намагався виїхати за кордон на початку лютого, але не зміг, бо "був затриманий невідомими озброєними людьми, допитаний, а його особисті речі оглядали без належної фіксації та дозволу".

Далі — доставка у місцевий терцентр комплектування, проходження ВЛК і зарахування до військової частини (прикордонного загону). В судовому рішенні зазначається, що відбулось це попри заяви позивача про непридатність до військової служби та наявність бронювання від Fintech Farm. І на підставі цього людина намагалась добитися визнання протиправним і скасувати мобілізаційне розпорядження та наказ начальника в/ч щодо його прийняття на військову службу.

Свою позицію прикордонники у суді аргументували тим, що чоловік не надав витяг з рішення про бронювання, і за даними АІС "Оберіг" не перебував на спеціалізованому військовому обліку. Відповідач звернув увагу, що відстрочку цьому працівнику і ще 16 його колегам з Fintech Farm чомусь дали лише на 16 календарних днів. А на посилення своєї позиції повідомив, що фактично людина ухилялась від призову: з моменту оголошення мобілізації не з’являлась до центру комплектування і не отримала дозвіл на виїзд за межі області. Плюс вчасно не пройшла ВЛК, тож нема підтвердження непридатності до служби. Тим паче, що результати "свіжої" комісії виявились протилежними.

У резолютивній частині судового рішення також зазначено, що саме військовозобов’язані і резервісти мають вчасно повідомляти ТЦК про наявність підстав на отримання відстрочки. Серед яких є і бронювання.

"Право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов`язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом (зокрема, районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки). При цьому реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця", — наголошується в документі.

В цілому суд не знайшов підстав для того, щоб задовольнити позов працівника приватного підприємства, і він фактично мав продовжити нести службу у підрозділі Прикордонної служби України.

І у червні цього року Дніпропетровський окружний адміністративний суд (м.Дніпро) розглядав справу працівника державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне". На цей раз спірна ситуація виникла через те, що у грудні 2017 року після строкової служби чоловіка зарахували у військовий оперативний резерв I черги. А в грудні 2023 року його забронювало КБ, що дало йому право на відстрочку (спочатку на шість місяців, а потім цей строк двічі подовжували).

В ТЦК це рішення Мінекономіки проігнорували і хотіли таки призвати дану особу, посилаючись на розпорядження Генштабу. Цей документ містить пропозицію не зараховувати резервістів на спеціальний військовий облік. В коментарі до справи адвокат Валерій Макеєв на своєму сайті зазначає, що закони України та постанови Кабінету міністрів мають вищу силу. І це було враховано при винесенні рішення, яким дії ТЦК з наміру призивати заброньованого працівника і відмовити зарахувати його на спецоблік були визнані неправомірними.

"Суд зазначив, що на відміну від відстрочок, які підтверджуються центрами комплектування та соціальної підтримки та щодо яких саме останніми видаються відповідні посвідчення, заброньовані особи мають відстрочку вже в силу факту їх бронювання. Центр комплектування та соціальної підтримки лише сприймає цей факт та здійснює облік особи відповідним чином, не приймаючи при цьому жодних рішень щодо права особи на відстрочку. Це очевидно вбачається з положень п. 11 Порядку №76, згідно яких факт надання відстрочки (а не право на відстрочку) підтверджується витягом з наказу Мінекономіки" — наголошує юрист.

Як повідомляв "Телеграф", невирішеним в Україні залишається питання економічного бронювання. Наразі триває обговорення трьох можливих варіантів отримання такого варіанту спеціальної відстрочки.