Трампу запропонували три варіанти закінчення війни в Україні. Є хороші для нас і не дуже

Кандидат у президенти США від Республіканської партії Дональд Трамп уже неодноразово обіцяв закінчити війну в Україні за 24 години в разі свого обрання. Та яку реалістичну стратегію для себе може обрати республіканець? "Телеграф" розповідає про три основні сценарії, розроблені для розгляду Трампом.

Україна перед ультиматумом

Cвоє бачення щодо українського питання викладає America First Policy Institute — аналітичний центр, заснований 2021 року для просування політичної програми Дональда Трампа, що ставить інтереси США на перше місце. У керівництві організації — колишні чиновники адміністрації республіканця.

Рік тому один зі співробітників інституту, екскерівник апарату Ради нацбезпеки часів Трампа Фред Флейтц описав перший сценарій, за якого участь США у підтримці України має бути "не безкінечною".

"Американці — співчутливий народ і хочуть, щоб Україна виграла цю війну. Ми б хотіли бачити, як російські сили відступають. Ми хочемо допомогти… Але Україна не є життєво важливим інтересом США", — вважає Флейтц.

Він переконаний, що нема загрози подальшого вторгнення Путіна в інші країни Європи, і постулати російського президента свідчать про те, що напад на Україну стала результатом його спотвореного розуміння історії. Критикує і адміністрацію Джо Байдена за слабкість, яка нібито спонукала очільника Кремля до повномасштабного вторгнення.

"Байден, можливо, підштовхнув росіян до вторгнення, намагаючись показати перспективу членства України в НАТО, коли в цьому не було необхідності", — додає Флейтц.

Аби запобігти "реальній загрозі Третьої світової війни", експосадовець запропонував таке:

"Американські чиновники мають почати бути жорсткими із Зеленським і чітко дати зрозуміти, що ми не будемо продовжувати наш поточний рівень військової підтримки безкінечно. США також повинні дати Зеленському зрозуміти, що не потерплять розширення війни кампанією з повернення Криму або інших дій, що можуть призвести до ядерного протистояння з Росією", — йдеться у статті.

На думку Флейтца, США в особі адміністрації президента мають відкликати пропозицію щодо членства України в НАТО та заявити, що це "питання залишиться відкритим на тривалий період, можливо, на 25 років".

"Натомість Україні потрібно надати зброю, необхідну для довгострокового захисту, та запобігти тому, щоб Росія скористалася паузою у бойових діях для перепідготовки і відновлення війни.

Україна не відмовиться від своїх вимог щодо повернення територій, але погодиться на переговори з розумінням, що вимоги, ймовірно, не будуть вирішені до певного часу в майбутньому, коли Путін вже не буде при владі".

Миротворці в Україні

Флейтц стверджує, що змусити Путіна вести переговори "добросовісно і з дотриманням угоди" буде складно. Варіантом зміцнення угоди між Києвом та Москвою є створення демілітаризованої зони та розгортання миротворців.

Натомість він визнає, що це буде "хитке припинення вогню", за якого Україна не отримає більшості своїх територій назад.

У квітні 2024 року Флейтц та його колега, ексрадник з національної безпеки в адміністрації Трампа, генерал-лейтенант у відставці Кіт Келлог виклали цю пропозицію в дещо оновленому вигляді.

Згідно з нею, Сполучені Штати продовжать озброювати Україну та зміцнювати її оборону, щоб Росія не змогла повторно напасти після укладення мирної угоди. Але подальша військова допомога США вимагатиме від України участі у мирних переговорах з Росією.

"Щоб переконати Путіна взяти участь у мирних переговорах, президент Байден та інші лідери НАТО повинні запропонувати відкласти вступ України до Альянсу на тривалий час в обмін на комплексну і підконтрольну мирну угоду із гарантіями безпеки", — йшлося у плані Флейтца та Келлога.

Також вони допускають, що Росії можна запропонувати "деяке обмежене зняття санкцій". А у майбутньому — прийти до нормалізації відносин із Москвою.

"Україну не змушували б відмовитися від мети повернення всіх її територій, але вона погодилася б використовувати дипломатію, а не силу".

Агенція Reuters повідомляла, що Келлог і Флейтц спільно представили план Трампу й "були раді" його реакції. Утім Келлог пізніше спростував подібну інформацію, додавши, що вони лише "запропонували варіант дій на майбутнє".

Інтереси США в пріоритеті

Наступна ідеологія, варта уваги — це "Проєкт 2025", розроблений фахівцями впливового консервативного аналітичного центру Heritage Foundation. Докладніше про історію цієї організації та її політичний вплив можна прочитати в матеріалі "Телеграфу" "Проєкт 2025: як Трампу пропонують закінчити війну в Україні".

"Проєкт 2025" — це радикальна дорожня карта для наступного президента-республіканця. Дональд Трамп неодноразово дистанціювався від нього і заявляв, що "не знає, хто за цим стоїть". Однак американські журналісти встановили, що насправді близько 240 осіб, пов’язаних із колишнім президентом, дотичні до "Проєкту".

У документі визнають, що однією з проблем, "яка різко розділяє консерваторів", є війна Росії проти України. Утім, наступний президент-республіканець в разі обрання має визначити курс США щодо цього. Описано погляди, якою може бути кінцева мета наступної адміністрації.

Поразка Путіна

"Одна школа консервативної думки вважає, що, оскільки незаконна агресивна війна Москви проти України затягується, Росія створює серйозні виклики інтересам США, а також миру, стабільності та безпековому порядку в Європі після Холодної війни. Ця точка зору аргументує продовження участі США, включаючи військову допомогу, економічну допомогу та присутність військ НАТО та США, якщо це необхідно. Кінцевою метою конфлікту має стати поразка президента Росії Володимира Путіна та повернення до кордонів, які були до вторгнення", — описується у "Проєкті 2025".

Переговори України з Росією

"Інша школа консервативної думки заперечує, що підтримка України Сполучними Штатами взагалі відповідає інтересам національної безпеки Америки. Україна не є членом НАТО і є однією з найбільш корумпованих держав у регіоні. Європейські країни, які безпосередньо постраждали від конфлікту, мають допомагати в захисті України, але США не повинні продовжувати свою участь. Ця точка зору передбачає якнайшвидше припинення конфлікту шляхом переговорного врегулювання між Україною та Росією".

Напруження між цими точками зору породило ще один підхід, який представляється в мандаті.

Китай — найбільша загроза для США

"Кожному рішенню щодо зовнішньої політики має передувати запитання: що в інтересах американського народу? Військова участь США має чітко відповідати інтересам Штатів; бути фінансово відповідальною; захищати американську свободу і суверенітет, водночас визнаючи комуністичний Китай найбільшою загрозою для інтересів США.

Таким чином, що стосується України, подальша участь США має бути повністю відшкодована; обмежена військовою допомогою (тоді як європейські союзники займаються економічними потребами України); і мати чітко визначену стратегію національної безпеки, яка не ризикує життям американців".

Мир через силу

І, зрештою, третій сценарій на шпальтах газети WSJ у липні 2024 року виклали колишній державний секретар США Майк Помпео та юрист Девід Урбан. "Доказів, що така капітуляція буде частиною політики президента Трампа, нема", — йдеться у матеріалі. Автори переконані, що республіканець "може відновити мир завдяки силі". І наводять пропозиції, як це можна зробити. Серед них:

— застосувати проти Росії реальні санкції. "На папері санкції від адміністрації Байдена виглядають добре, але насправді є порожніми. Наприклад, міністерство фінансів США виключає російські банки із санкційних списків, якщо їхні транзакції пов’язані із постачанням палива – найважливішого джерела, з якого Кремль фінансує воєнну машину".

— створити програму ленд-лізу для України на 500 млрд доларів: "Замість того, аби обтяжувати американських платників податків новими пакетами допомоги для України, треба дозволити українцям позичати якомога більше, аби купувати американську зброю та перемагати росіян. Саме так американці допомогли Британії у Другій світовій до Перл-Гарбора. Тільки так ми надішлемо Путіну чіткий сигнал про те, що він ніколи не переможе".

— скасувати всі обмеження на те, яку зброю може отримати і використовувати Україна. "Це відновить позицію сили, що Путін зрозуміє як сигнал: війну необхідно завершити. Він зіткнеться зі зростанням витрат і не матиме жодних шансів на подальші здобутки".

"Війна зупиняється негайно. Україна нарощує значні оборонні сили, щоб Росія більше ніколи не напала. Ніхто не визнає окупацію Росією та заявлену нею анексію будь-яких українських територій — так само, як ми ніколи не визнавали включення Балтійських держав до складу СРСР і відмовлялися визнавати Східну Німеччину до 1974 року.

Крим демілітаризується. Україна відбудовується за рахунок репарацій із заморожених резервів Центрального банку Росії, а не за рахунок коштів платників податків США", — пропонують Помпео й Урбан.

Вони наголошують, що Україна має стати частиною НАТО якомога швидше, "щоб усі європейські союзники взяли на себе тягар її захисту".

"НАТО має створити фонд у розмірі 100 мільярдів доларів для озброєння України, при цьому частка США буде обмежена до 20%, як і в інших загальних бюджетах альянсу. Європейський Союз має швидко прийняти Україну і допомогти їй модернізувати та розвивати свою економіку.

Якщо Росія виконає ці умови, Захід поступово зніматиме санкції. Вони будуть повністю зняті, коли Україна стане членом і НАТО, і ЄС", — зазначають автори.

Лінія партії та Трампа: Україну не згадують

Що стосується офіційно представленої позиції, то у липні Республіканська партія затвердила партійну платформу — документ, який визначає основні пріоритети партії на наступні роки. І про Україну там — жодного слова (на відміну від платформи Демократичної партії Байдена).

Загально у документі йдеться про "відновлення миру в Європі".

"Запобігти Третій світовій війні, відновити мир у Європі та на Близькому Сході та збудувати великий залізний купол протиракетної оборони над нашою країною — все вироблено в Америці", — йдеться в партійній платформі. Цей пункт також позиціонується як одна з "основних обіцянок президента Трампа для відновлення величі Америки".

Нагадаємо, раніше "Телеграф" повідомляв, що наступні дебати між кандидатами у президенти США Дональдом Трампом та Камалою Гарріс опинилися на межі зриву.