Обґрунтована вимога чи спекуляція? Чому Польща хоче знати секретну частину Плану перемоги України

Заява заступника міністра закордонних справ Польщі Владислав Бартошевського, що Варшава хоче також ознайомитись з непублічними додатками до Плану перемоги президента Володимира Зеленського, є спекуляціями на тему передачі Україні військової допомоги у 320 танків та іншої техніки і спорядження на 4 млрд євро. Та й взагалі тема України давно вже встала для Польщі внутрішньополітичною.

Про це YouTube-каналу Telegraf UA розповів керівник Центру громадської аналітики "Вежа" Валерій Клочко.

— Мені дивна заява заступника глави МЗС Польщі, оскільки я не бачу нічого нового і такого, що допомогло б полякам у просуванні їхніх планів із посилення безпеки. Як на мене, це чергова спекуляція, не більше не менше, особливо коли поляки говорять про передану допомогу Україні. Так, вона велика, в межах 4 млрд євро за (наголошую) три роки. І тепер врахуйте, що практично всі гроші вони отримали як компенсацію за передану Україні зброю і на ці гроші купили нову у Південної Кореї, США й інших країн. Тому там не все так просто, — каже політичний експерт.

Він не виключив, що чергова заява МЗС Польщі на адресу України спрямована на продовження історії з передвиборчими перегонами напередодні президентських виборів, які відбудуться 2025 року.

— Можливо, треба було б, щоб цю заяву виголосив [глава МЗС] Сікорський, але він став дуже токсичний. Однак є і багато заяв на підтримку України, бо поляки розуміють: вони — одні з перших будуть під ударом [Росії], їм доведеться боронитися від агресії на їхній території самим. Країни НАТО до них не прибіжать і не будуть, наприклад, британці зі зброєю в руках відбивати атаки, або не буде працювати система протиповітряної оборони Британії, хоча там інтегрована система, якщо казати про ППО, — пояснює аналітик.

Він визнав, що у взаєминах двох країн є серйозні виклики, але він надавав би особливого значення саме цим заявам.

— Це — чергова політична репліка від Польщі, і ми маємо трішки спокійніше на це реагувати, — вважає Валерій Клочко. — Бо ми дуже збуджуємося, коли поляки починають кидати [такі заяви] в наш бік. Нам варто набути імунітету і стати більш "товстошкірими" дипломатами.

На його думку, чимало проблем з Варшавою Київ матиме з 1 січня 2025 року, коли Польща буде головувати в Європейському Союзі.

— Там вже йде цікава дискусія навколо наших євроінтеграційних прагнень. Бо в той час, коли [прем’єр] Дональд Туск каже: жодного руху України в ЄС не буде, поки ми не вирішимо питання ексгумації тіл Волинської трагедії, чинний президент Анджей Дуда каже, що пріоритетом Польщі під час головування в Європейському Союзі буде рух України до ЄС. Різноголосся просто шалене, — підсумував керівник Центру громадської аналітики "Вежа".

Нагадаємо, Анджей Дуда заявив, що між Польщею та Україною у проблемному питанні Волинської трагедії має статися прорив, але він не може бути результатом безцеремонного шантажу. Бо це не принесло б Варшаві нічого доброго.