"Онук вересня", "брат зими" і не тільки: як українці називали листопад раніше

Останній місяць осені здавна викликав особливий інтерес у наших предків. Його називали "онуком вересня", "сином жовтня" та "рідним братом зими". Але чому саме листопад має так багато імен та яке значення він мав у житті українців?

"Телеграф" дізнався, що більшість європейських мов використовують для назви одинадцятого місяця латинський корінь "новем" (November). Натомість українська, як і інші слов'янські мови, пішла власним шляхом. У білорусів це "лістопад", у поляків та чехів – "лістопат", у сербо-хорватів – "студепи".

Існує версія, що сучасна назва прийшла із західноукраїнських земель. Примітно, що на Наддніпрянщині до XX століття листопадом часто називали жовтень, про що свідчить "Словарь української мови" Бориса Грінченка.

Народні назви листопада

Наші предки мали багатий словник для опису цього місяця:

• "Напівзимник",
• "Падолист".
• "Листогній",
• "Грудкотрус",
• "Ворота зими",
• "Листопадень",
• "Братчини.

Особливо цікавою є назва "братчини", що збереглася на Поліссі. Вона позначала час гуртових обрядів та святкувань, які влаштовували наприкінці осені, коли всі польові роботи були завершені.

Цікаві факти

За часів Київської Русі цей місяць називали "груднем", а сучасний грудень – "студнем". Календар, яким ми користуємося сьогодні, базується на західноукраїнському поділі часу, де останній місяць осені зберіг свою нинішню назву.

Листопад – найпохмуріший місяць року з найтемнішими ночами та найпізнішими світанками. Але саме в цей час традиційно справляли весілля, молодь збиралася на вечорниці та досвітки, влаштовуючи різноманітні забави.

Раніше "Телеграф" розповідав, як правильно ставити наголос у назві цього місяця. Українці часто сперечаються про це.