Не республіка і не демократія: історик розвінчав 5 головних міфів про українських гетьманів

Коли ми говоримо про історію української державності, гетьманат займає особливе місце в нашій історичній пам'яті. Образ гетьмана-державотворця міцно закріпився у свідомості українців.

Проте історія українського гетьманства оповита численними міфами, які часто викривляють наше розуміння цієї важливої державної інституції. Історик та офіцер ЗСУ Олександр Алфьоров розвінчує найпоширеніші помилкові уявлення про гетьманську владу в Україні.

Міф перший: гетьманів обирали на певний термін

Поширена думка про те, що гетьманів обирали на п'ятирічний термін, з'явилася лише у 2004-2005 роках. Нібито його обирали, як президента. Насправді існувало два різні періоди: до 1648 року гетьманів обирали на конкретний похід або для вирішення певного завдання. Після створення держави Богдана Хмельницького гетьманів почали обирати довічно. Припинити повноваження гетьмана можна було лише через його смерть або примусове усунення від влади.

Міф другий: демократичні вибори гетьмана

Хоча існувала традиція козацького кола, вибори гетьмана не були демократичними у сучасному розумінні. Право голосу мали виключно козаки, а не все населення. Показовим є обрання гетьмана Мазепи у 1687 році на Коломаку, де рішення приймалося за принципом "хто голосніше викрикне" серед невеликої частини козацького війська.

Міф третій: гетьман з народу

Романтизоване уявлення про гетьманів як вихідців з простого народу не відповідає дійсності. Після Хмельницького гетьманами ставали представники шляхетських родин або старшинських козацьких родів. Важливу роль відігравали родинні зв'язки, особливо з кланом Хмельницьких, який домінував у владі з 1648 по 1670 роки.

Міф четвертий: гетьмани-зрадники

Теза про "гетьманів-зрадників" є продуктом російської пропаганди. Москва таврувала зрадниками всіх гетьманів, які прагнули автономії або чинили опір централізації влади. Насправді українські гетьмани послідовно захищали державні інтереси України та протидіяли московському впливу.

Міф п'ятий: гетьманат як республіка

Всупереч поширеній думці, гетьмани прагнули створити не республіку, а європейську монархічну державу зі спадковою владою. Це підтверджується численними спробами встановити спадкоємність гетьманської булави — від Сагайдачного до Розумовського. Саме прагнення до створення спадкової влади було однією з головних претензій з боку Московського царства, а пізніше Російської імперії, до українських гетьманів.

Розуміння справжньої природи гетьманської влади важливе для коректного сприйняття української історії. Гетьманат був унікальною формою державного правління, яку не можна прямо порівнювати з сучасними політичними інституціями.

Раніше "Телеграф" розповідав про історичне відкриття на Черкащині. В Іллінській церкві ймовірно знайшли склеп Богдана Хмельницького.