Довічне за підлітка, чотири роки за дитину: п'ять вироків українських судів між справедливістю та скандалом

Довічне за вбивство підлітка на фунікулері, 15 років за смерть правозахисниці та лише чотири роки за загибель 5-річного хлопчика. Українські суди винесли кілька вироків у резонансних справах, які викликали бурхливі дискусії в суспільстві та поставили під сумнів справедливість судової системи.

"Телеграф" розповідає про п'ять найгучніших судових рішень останніх років, які змусили українців говорити про рівність перед законом та адекватність покарань. Від трагічної ДТП у Харкові до жорстоких вбивств дітей — ці справи стали символами боротьби за справедливість та викрили слабкі місця правосуддя.

Довічне за вбивство на фунікулері: справа Максима Матерухіна

У понеділок, 22 вересня суд виніс найсуворіший вирок з усіх розглянутих справ, який став символом безкомпромісної боротьби з особливо жорстокими злочинами. 16-річного Максима Матерухіна жорстоко вбили на станції київського фунікулера у квітні 2024 року.

Максим був звичайним підлітком, який навчався в школі та захоплювався футболом. Того фатального вечора разом з групою друзів-підлітків перебував на станції фунікулера "Поштова площа" — тоді ж там знаходився і п'яний 30-річний чоловік. У вагоні спровокував конфлікт, почав чіплятися до підлітків із питанням: "Чому не захищаєте Україну?". Вже на верхній станції фунікулера нападник штовхнув Максима, не зміг втримати рівновагу та впав на хлопця. У результаті падіння постраждалий вдарився головою об скло, розбив вікно та отримав глибокі порізи в ділянці шиї.

Врятувати хлопця не вдалося — він помер ще до приїзду швидкої медичної допомоги. Свідком вбивства було семеро друзів Матерухіна.

Вбивцею виявився 31-річний Артем Косов — колишній співробітник Управління державної охорони, протягом останніх місяців до злочину він працював там водієм. Під час слідства з'ясувалося, що це було вмисне вбивство, вчинене з хуліганських мотивів.

Суд кваліфікував діяння як умисне вбивство з особливою жорстокістю та призначив Косову довічне позбавлення волі без права на дострокове звільнення. Батьки загиблого Максима підтримали рішення суду, назвавши його "справедливим вироком". Днями Максим Матерухін святкував би свій день народження.

Справа Кирила Тлявова: коли життя дитини коштує чотири роки

У травні 2023 року суд оголосив вирок у справі, яка потрясла всю країну. 31 травня 2019 року 5-річний Кирило Тлявов загинув від кулі поліцейського під час конфлікту в Переяслав-Хмельницькому. Чотири роки позбавлення волі за неумисне вбивство призначили колишньому поліцейському Івану Приходьку.

Трагедія сталася увечері 31 травня 2019 року. П'яні поліцейські у житловому районі Переяслав-Хмельницького вирішили розважитися та постріляти по мішенях на подвір’ї. Одна з куль пролетіла через огорожу та влучила в хлопчика.

Справа розглядалася майже чотири роки. Одному з обвинувачених за неумисне вбивство призначили чотири роки позбавлення волі, з можливих семи. Прокуратура заявила про намір оскаржити вирок, вважаючи покарання надто м'яким.

Трагедія на харківських вулицях: справа Зайцевої та Дронова

18 жовтня 2017 року близько 20:45 на вулиці Сумській в Харкові сталася ДТП, яка назавжди змінила життя десятків родин. Позашляховик Volkswagen Touareg під керуванням 49-річного Геннадія Дронова врізався в Lexus, яким керувала 20-річна студентка Олена Зайцева. Внаслідок зіткнення автомобілі протаранили натовп людей, які чекали на зупинці громадського транспорту.

Олену Зайцеву, доньку харківського бізнесмена та зведену сестру колишнього заступника прокурора Черкаської області Дмитра Зайцева до цього вже тричі притягували до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості та проїзд на червоне світло.

Обвинувачена заперечувала, що в день аварії приймала наркотики, проте експертизи показали інше. У документах, наданих Міністерством охорони здоров'я України вказано, що в організмі Зайцевої були виявлені опіати, фенобарбітал і метаболіти анальгіну. У сечі також знайдено кодеїн та фенобарбітал — речовини, що належать до категорії наркотичних, обіг яких в Україні обмежено, але допускається вживання в окремих випадках за суворим контролем.

Жертвами аварії стали шість осіб, включно з 15-річною дівчинкою та її мамою. Ще кілька десятків людей отримали травми різного ступеня важкості.

Сторона обвинувачення вимагала для кожного з них 10 років позбавлення волі. У лютому 2019 року Київський районний суд Харкова засудив обох винуватців до 10 років позбавлення волі. Олена Зайцева отримала також позбавлення прав на керування транспортним засобом на 3 роки. Зараз вона відбуває покарання у виправному центрі на Дніпропетровщині.

Вбивство правозахисниці Ірини Ноздровської: довга дорога до правосуддя

Ірина Ноздровська була не просто юристом та правозахисницею — вона боролася за справедливість в особистій справі, яка коштувала їй життя. Активістка допомагала родинам жертв ДТП добиватися справедливості в судах, але найголовніше — вона розслідувала загибель власної сестри.

У вересні 2015 року сестру Ірини, Світлану Сапатинську, на смерть збив 20-річний Дмитро Россошанський, який перебував у стані наркотичного сп'яніння. Дівчина переходила дорогу в дозволеному місці, коли на неї наїхав п'яний водій на BMW.

Ірина домагалася справедливості для сестри та допомагала іншим родинам у схожих ситуаціях. Жінка неодноразово отримувала погрози, але продовжувала свою діяльність. У травні 2017 року Россошанського засудили до семи років ув’язнення.

Ноздровська зникла ввечері 29 грудня 2017 року. Близько 17:00 вона зателефонувала своїй матері та повідомила, що перебуває у селі Старі Петрівці. Наступного дня родина звернулася до поліції, і 30 грудня її оголосили в розшук. За кілька днів тіло жінки знайшли з численними ножовими пораненнями в річці поблизу села Демидів. Основним підозрюваним став Юрій Россошанський — батько того самого водія, якого Ноздровська допомагала притягнути до відповідальності за смерть своєї сестри. Він був затриманий у січні 2018 року.

Справа тягнулася майже п'ять років через складність доказової бази. Обвинувачуваний категорично заперечував свою вину. Проте суд установив, що мотивом злочину стала помста. У серпні 2022 року Шевченківський суд Києва визнав винним Юрія Россошанського та призначив йому 15 років позбавлення волі за умисне вбивство з особливою жорстокістю. Прокурори вимагали довічного строку, але суд зважив на вік підсудного — йому 68 років.

Вбивство Катерини Гандзюк: п'ять років до справедливості

Справа, яка стала символом боротьби проти корупції та свавілля місцевих чиновників. 26 червня 2023 року суд оголосив вирок у справі про вбивство херсонської активістки Катерини Гандзюк — Владислав Мангер та Олексій Левін отримали по 10 років позбавлення волі за організацію нападу на правозахисницю.

31 липня 2018 року під будинком Катерини Гандзюк в Херсоні на неї напав невідомий чоловік. Злочинець облив активістку концентрованою сірчаною кислотою, завдавши їй опіки 40% поверхні тіла. Жінка боролася за життя три місяці, але померла 4 листопада 2018 року від ускладнень.

Катерина Гандзюк була радницею мера Херсона Володимира Миколаєнка та активно боролася проти корупції в місцевій владі. Вона неодноразово викривала незаконні схеми чиновників, зокрема пов'язані з незаконною вирубкою лісів обласною владою. За її словами, їй регулярно надходили погрози через активну громадянську позицію.

Слідство встановило, що замовником нападу був ексголова обласної ради Владислав Мангер. Організатором виступив бізнесмен Олексій Левін. Безпосередніми виконавцями стали кілька осіб, яких раніше також засудили до різних термінів ув'язнення.

16 жовтня 2020 року суд визнав Ігоря Павловського — колишнього помічника народного депутата Миколи Паламарчука — винним у приховуванні злочину проти херсонської активістки Катерини Гандзюк. Йому було призначено покарання у вигляді двох років позбавлення волі з іспитовим строком на один рік, тобто Павловський отримав рік умовного терміну. На засіданні Павловський підтвердив укладення угоди про визнання винуватості, публічно вибачився перед батьком та чоловіком Катерини Гандзюк, а також дав свідчення під присягою щодо ймовірних організатора та замовника нападу — Олексія Левіна та Владислава Мангера.

Справа тривала майже п'ять років та супроводжувалася численними скандалами. Родичі активістки неодноразово звинувачували правоохоронців у затягуванні розслідування та спробах приховати справжніх замовників. 26 червня 2023 року суд засудив Мангера та Левіна до 10 років позбавлення волі, але захист подав апеляції, тому справа досі триває в апеляційній інстанції. Також суд призначив виплатити 15 млн грн родині загиблої за моральну шкоду.

Коли справедливість коштує по-різному: що показали резонансні вироки

Ці п'ять справ демонструють різні підходи українського правосуддя до оцінки тяжкості злочинів. Найсуворіший вирок — довічне ув'язнення — отримав вбивця підлітка на фунікулері. Водночас за загибель 5-річного Кирила Тлявова поліцейський отримав лише чотири роки позбавлення волі.

Справа Зайцевої та Дронова стала символом боротьби з п'яним водінням та показала, що навіть особи з впливовими зв'язками можуть понести покарання. Вбивство Ірини Ноздровської довго залишалося нерозкритим, але врешті винний отримав 15 років тюрми.

Ці вироки стали предметом жвавих суспільних дискусій про справедливість покарань та рівність усіх перед законом. Кожна з цих справ назавжди залишилася в пам'яті українців як приклад того, як важливо боротися за справедливість навіть у найскладніших обставинах.

Нагадаємо, раніше ми писали, чим закінчилася справа про смерть Катерини Гандзюк.