Унікальний "Борей" міг глушити Крим та Донбас і досягав океанів: хто розпиляв стратегічний радіоцентр під Києвом

Уявіть: ви маєте унікальний об’єкт, який може транслювати радіосигнал на всю країну. Він входить у мобілізаційний план у разі війни. І раптом – за рік до російської агресії – його просто розбирають на брухт. Землю під ним продають родичу експрезидент РФ Медведєва. За кілька місяців починається окупація Криму та війна на Донбасі – і виявляється, що Україна вже не може вести радіомовлення на окуповані території.

"Телеграф" розповідає історію знищення Броварського Радіопередавального центру прямо напередодні найстрашнішої війни у новітній історії України та як виглядає об’єкт зараз.

Унікальне обладнання і не тільки: що втратила Україна разом із Броварською радіовежею

Броварський радіопередавальний центр працював із 1936 року. Тут було унікальне обладнання, якого більше немає ніде в Україні. Ба більше, таких об’єктів свого часу було лише три у всьому Радянському Союзі: у Броварах, Москві та Самарі.

Передавач "Борей" міг вести радіомовлення на довгих хвилях майже на всій території країни — близько 95% України. Жоден інший передавач в УРСР не мав таких властивостей.

Як створювали Броварський радіопередавальний центр

Об’єкт почали будувати у 1931 році. Коли столицю УРСР перенесли з Харкова до Києва, знадобилася потужна радіомовна станція. Перші споруди звели на сучасній вулиці Онокієнка. У червні 1936 р. в ефірі пролунали перші випробувальні радіопередачі за допомогою передавача потужністю 150 кВт. У грудні того ж року державна комісія надала дозвіл на експлуатацію. Регулярне мовлення розпочалося у січні 1937 року.

Спочатку станція називалася "Радіостанція РО-87 імені Станіслава Косіора" (Станіслав Косіор — один із винуватців Голодомору в УРСР). Потім – "Українська радіомовна станція РО-87". То справді був закритий об’єкт стратегічного значення.

Війна, евакуація та відновлення роботи центру

У перші дні після вторгнення нацистської Німеччини Радянський Союз радіостанцію демонтували. Обслуговчий персонал та солдати батальйону зв’язку відправили обладнання на зберігання до Челябінська. 1943 року, після звільнення Києва від нацистів, передавач привезли назад.

6 листопада 1944 року ефір відновився. Згодом змонтували короткохвильовий передавач РПН. У 1945 році запрацював передавач РО-67, отриманий за ленд-лізом із США.

1948 року на місці колишнього цвинтаря по вулиці Київській, 225 розпочали будівництво нового техбудинку. Там встановили передавач "Лавр", який заробив 1950 року. У 1953 році в цьому ж будинку змонтували чотири передавачі "Сніг".

Оскільки радіостанція була закритим об’єктом, на її території збудували 15 одноповерхових будинків на дві-три сім’ї. Спочатку це була окрема станція "Об’єкт 10" або "Поштова скринька 39". У 1955 році вона об’єдналася з об’єктом №1 та отримала назву "Радіостанція №3 Київської Дирекції радіозв’язку та радіомовлення".

Модернізація обладнання та нові передавачі

• В 1957 передавач РО-87 був переведений на автоанодну модуляцію. Це підняло його потужність до 250 квт. У 1961 році його перевели на нові лампи та змінний струм. На вивільненій площі встановили передавачі ПК-2 і ПК-1.
• У 1972-1973 роках на вулиці Олега Онокієнка, 6 звели нову технічну будівлю. Там змонтували потужний передавач "Борей" із антеною АРРС заввишки 260 метрів. Він замінив старий РО-87 і мав удвічі більшу потужність. Завдяки більш сучасній антені радіомовлення значно розширилося територією України.
• За рік встановили короткохвильовий передавач "Гром-ЕТ". У 1983 році запрацював передавач "ПКВ-100". У середині 70-х почалася докорінна реконструкція першого цеху.
• До 1988 року броварські радисти глушили "Голос Америки", "Радіо Свобода", "Радіо Бі-Бі-Сі", "Німецька хвиля", "Вільна Європа" та інші західні радіостанції.

• Центр також працював у діапазонах середніх та коротких хвиль. Через нього передавали державні радіопрограми, метеозведення, матеріали для газет до обласних центрів. Навіть постачали зв’язок із рибальськими кораблями в океанах.
• Потужності радіопередавального центру входили до мобілізаційного плану держави. У разі війни чи надзвичайної ситуації саме цей об’єкт має забезпечувати радіосполучення всієї країни. Однак його просто розікрали.

96 гектарів землі продали родичу експрезидента Росії Медведєва – просто перед війною

1 жовтня 2013 року мер Броварів Ігор Сапожко та депутати від Партії регіонів проголосували за демонтаж центру. Земельна ділянка 96 гектарів, де стояв об’єкт, була продана Віктору Поліщуку. За даними українських ЗМІ, цей бізнесмен є родичем тодішнього прем’єра Росії Дмитра Медведєва.

Поліщук відомий як найбільший забудовник Броварів, власник "Ельдорадо" та БЦ "Гулівер" у Києві. Він мав бізнес-зв’язки з президентом-втікачем Віктором Януковичем, його сином Олександром. Також Поліщука називали "смотрящим" за Києвом та особистим гаманцем проросійського політика та міністра доходів та зборів України за Януковича Олександра Клименка. Усі вони входять до так званої "родини Януковича".

Радіовежі та передавачі повністю розібрали. Це сталося саме тоді, коли Україна більше потребувала таких потужностей. За кілька місяців почалася окупація Криму та війна на Донбасі.

Після демонтажу Україна упустила можливість вести аналогове радіомовлення на окремі регіони. Зокрема, на території, які опинилися під контролем окупантів. Броварські передавачі могли б глушити ворожі передачі у зоні АТО та окупованому Криму.

Евакуація уряду та радіоповідомлення країни – план, який більше не працює

За словами народного депутата Павла Різаненка, радіопередавальний центр мав критичне значення для обороноздатності. У разі евакуації українського уряду з Києва до спеціального бункера поблизу Переяслава, звідти мало бути організоване радіоповідомлення всієї країни через броварські потужності.

Після демонтажу радіовеж така можливість зникла. Це може свідчити про спланований підрив обороноздатності України, наголосив депутат. За його зверненнями, СБУ та військова прокуратура розпочали розслідування. У 2018 році київська прокуратура заявляла про викриття злочинної організації з 7 осіб, причетних до пограбування Радіопередавального центру. Це троє адвокатів, колишні керівники концерту "РРТ", Держспецзв’язку України, Держгеокадастру та самого Радіопередавального центру.

Однак через рік суд закрив справу — у зв’язку з не встановленням достатніх доказів для доведення їхньої винності в суді та вичерпуванням можливості їх отримати" — відповідала Генпрокуратура на запит "Українських новин".

Наразі всі технічні споруди радіопередавального центру напівзруйновані. Від радіоцентру залишилися лише бункери, які тепер використовуються як протирадіаційні бомбосховища під час російської агресії та 15 житлових будинків.

Що залишилося від стратегічного об'єкта

Зараз територія колишнього Радіопередавального центру – це мікрорайон "Радіостанція". Тут стоять ті ж 15 будинків, збудованих ще у 1950-х роках. За інформацією місцевих ЗМІ, мешканці живуть у добротних спорудах із товстими стінами – навіть внутрішні стіни мають близько 40 сантиметрів завтовшки.

Будинки розраховані на дві-три сім’ї. Практично всі добре доглянуті, більшість з утепленням стін. Кожна будівля має великі двори без парканів. Від вулиці їх відокремлюють лише низькі символічні паркани.

Мешканці створили квартальний комітет, який займається комунальними питаннями. Вони самі розв'язують проблеми власним коштом – вивозять гілки зі старих дерев, збудували споруду для контейнерів, узимку наймають трактор для розчищення снігу.

Найболючіше питання для місцевих – неможливість приватизувати земельні ділянки. Під час приватизації вони отримали документи не частину будинку, а на окремі квартири. Броварська міська рада відмовляє у приватизації землі, посилаючись на те, що це не передбачено законодавством.

Також є проблеми із старими мережами. Електричні стовпи старі мережі не витримують додаткових навантажень. Газові мережі потребують закільцювування для достатнього тиску, але дозволу на це ніхто не дає. Взимку люди особливо страждають – електромережа не витримує навантаження від котлів, а для газових котлів не вистачає тиску.

Який вигляд має унікальний радіопередавальний центр зараз: зруйновано технічні будівлі та втрачено архітектуру

Технічні будівлі Радіопередавального центру напівзруйновані. Адміністративна споруда, де раніше знаходився фонтан та велика клумба, стоїть порожня.

Старожили нагадують незвичайне планування приміщень та фікуси заввишки кілька поверхів. На території був власний дитячий садок, потрапити до якого вважалося престижним. Нині його повністю зруйновано.

Котельня, що належить КП "Броваритепловодоенергія", досі працює. Трансформаторна підстанція покинута — вона стала популярним місцем у так званих "сталкерів".

260-метрові антени розрізали на брухт. Унікальний передавач "Борей", який міг покривати сигналом майже всю Україну, продали на запчастини. На місці стратегічного об’єкта тепер постійно з’являються багатоповерхівки. Тепер від унікального радіоцентру залишилися лише бункери, які використовуються як бомбосховища під час обстрілів.

Нещодавно "Телеграф" також розповідав про найпотужніший нафтовий НДІ України. Сюди їздили хіміки зі всього Союзу, а потім перетворили на зону смерті.