Смертельна злива в Одесі — результат системної бездіяльності влади? Активісти вказують на масові порушення роботи гідроспоруд

Негода в Одесі 30 вересня забрала життя десяти осіб. В перші години лиха головним питанням було: "Чи не повториться злива знову". Втім з часом акценти змінюються, і все гострішим стає питання: "А чи не була трагедія результатом системної бездіяльності?"

Так, вірусним стало відео, як військовий медик занурився в колектори міста та на власні очі побачив: системи водовідведення були захаращені роками. "Телеграф" надіслав питання місцевій владі, поспілкувався з автором вірусного ролика та місцевими інфраструктурними активістами аби знайти відповідь на питання — чи був шанс запобігти біді, та як зробити, щоб вона не повторилась у майбутньому.

Бездіяльність чи випадковість? Чому злива в Одесі призвела до смертей

Ліквідація наслідків смертельної стихії, яка накрила курортну Одесу 30 вересня, тривала понад тиждень. Весь цей час проводилось відкачування води з підтоплених житлових будинків та соціальних об'єктів, демонтаж пошкодженого майна, вивезення сміття, відновлення електропостачання тощо. У цих роботах, за даними віцепрем'єр-міністра України Олексія Кулеби, були залучені три тисячі людей і понад 600 одиниць техніки.

Як зазначають представники одеської влади, станом на 9 жовтня вже "перейшли від екстрених дій до стабілізації ситуації та підвищення готовності міста до майбутніх викликів". Зокрема, комунальники позапланово перевіряють стан зливової системи та електроживлення насосних станцій, а чиновники розробляють алгоритм дій для всіх служб на випадок отримання попереджень про небезпечні погодні явища. Про це на сторінці у Facebook повідомив міський голова Одеси Геннадій Труханов.

Тривають і дискусії щодо причин, які призвели до майнових (зафіксовано понад 800 пошкоджених домівок), а найголовніше, людських втрат. З думок фахівців, з якими спілкувався "Телеграф", наразі можна виділити два ключові фактори, які вплинули на масштаб трагедії:

• стихійна забудова, яка блокує природний рух води;
• занедбаність систем відведення води

На користь кожного з факторів є аргументи, і обидва ці фактори суперечать тому, що заявляла місцева влада в день трагедії — ніби-то винуваті в загибелі самі люди, які не убезпечили себе від лиха. Натомість при Одеській ОВА наразі працює тимчасово комісія, що в тому числі з'ясовує, чому система попередження не спрацювала належним чином. "Люди не отримали чіткої інформації про ризики, школи не перейшли на дистанційний режим, не було достатніх обмежень для пересування містом. Усе це – питання безпеки й життя людей", — повідомляв Олексій Кулеба.

Забудовані ярки та балки — Дамоклів меч над Одесою

В сучасній Одесі є райони, які підтоплює навіть при незначних опадах, кажуть фахівці. Місто частково стоїть на прибережних височинах з балками і ярами, які є природними збірниками дощової води. Втім через хаотичну забудову вони не виконують функцію водовідведення.

В коментарі "Телеграфу" архітектор та урбаніст Давід Піщев розповів, що на місці сучасної вулиці Балківської раніше протікала річка, яка за часів Російської імперії стала дорогою, а вже у радянські – під нею зробили два водовідвідні канали. Цими колекторами вода наразі стікає до Пересипу – району, що знаходиться нижче рівня моря.

Схожий приклад наводить голова громадської організації "Спільна мета" Володимир Савченко. За його словами, вздовж вулиці Михайла Врубеля (колишня Магнітогорська) у Київському районі колись теж було природне річище, яким дощова вода стікала в бік "Золотого берега".

Співрозмовник додає, що до цього колектора "врізались" нові споживачі, через що він був перевантажений. І в потрібний час не зміг прийняти дощову воду, що йшла з верхньої частини міста.

Зливова каналізація не обслуговувалась роками: відео, яке обурило мережу

Вигляд одеської системи зливової каналізації зсередини натомість показав в соціальних мережах Facebook та Instagram бойовий медик Євген Лата, що в цивільному житті займався екстремальними видами спорту і вивчав місцеве підземелля. На відео спуску до колектору під вулицею Балківською можна побачити, що він в занедбаному стані.

В коментарі "Телеграфу" Євген розповів, що спускався в колектори з метою досліджень різних підземних споруд у 2011-2012 та 2016 роках. Втретє — днями, вже після трагічного потопу.

Євген розповідає, що якщо основне річище колектору високе та виявилось більш-менш чистим на момент спуску, втім бокові "врізки" – труби різного діаметра, якими мала б сюди скидатися вода з інших вулиць, в переважній більшості виявились "забити ледь не намертво".

Що каже влада на питання суспільства?

Євген Лата вважає, що попри аномальний характер дощів, покладати відповідальність виключено на природу у посадовців не вийде.

Втім попри наявні запитання, місцеві оперативно не почули від влади Одеси реальних цифр та підтвердження того, що робилось для захисту міста від підтоплення. Міський голова Геннадій Труханов в одному з відеозвернень тільки наголосив, що проаналізував роботу за останні дев'ять років та "готує об'єктивну широку інформацію" про стан системи водовідведення та каналізування.

Зазначимо, що у відкритих джерелах не вдалось знайти "свіжої" інформації про масштабні роботи саме в цьому напрямку в курортному місті. Крім цьогорічного масштабного ремонту Новоаркадійського колектору, що коштуватиме понад 220 млн гривень. За даними медіа, це вже четверта спроба привести до ладу цей об'єкт.

Труханов у зверненні також наголосив, що наразі слідчі органи проводять розслідування, що "мають надати відповіді на всі запитання". За фактом події Одеська обласна прокуратура дійсно відкрила кримінальне провадження за ч. 3 ст. 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість, яка призвела до значної шкоди).

Хоча вказана стаття застосовується до посадових осіб – державних службовців та керівників підприємств, мер Одеси у своїх дописах м'яко перевів стрілки частково на людей, використавши слова місцевих про прив'язку затоплення до самозабудови природних стоків. А частково на центральну владу, до якої міський голова звертався з запитами щодо масштабної модернізації системи відведення, за результатами яких Одеса фінансування не отримала.

Ми також звернулись із запитом до міського голови Одеси. Нас цікавили питання оцінки масштабів трагедії, компенсацій постраждалим, розробки та затверджених алгоритмів дій у випадку повторення лиха. Відповідей не отримали. Натомість нам запропонували подивитись трансляцію позачергового засідання міськради, на якій "всебічно обговорювалось це питання". Пізніше на сторінці у Facebook Геннадій Труханов виклав пост, в якому зазначив: "З 2014 року ми системно працюємо над проблемою водовідведення: очищаємо колектори і канали, модернізуємо насосні станції, створюємо нові ділянки мережі, реалізовуємо масштабні інфраструктурні проєкти".

Для Одеси не знайдено швидких рішень

Експерти та активісти констатують, дійсно, через занедбану інфраструктуру та зміни клімату проблема з підтопленнями Одеси не має простих і швидких рішень. Водночас у світі є багато міст, які успішно борються з проблемою підтоплень, тож їхній досвід міг би стати в пригоді Україні.

Попри це, шукати варіанти порятунку міста від великої води з урахуванням реалій Одеси все-таки необхідно, сходяться на думці співрозмовники "Телеграфа". Це важка, вартісна, а головне — системна робота, яка вимагає від виконавців вміння брати на себе відповідальність.

Про необхідність комплексної модернізації системи водовідведення говорив і міський голова Геннадій Труханов. За його словами наразі вже готові окремі проєкти, що передбачають реконструкцію колекторів, будівництво нових водовідвідних ліній, насосних станцій, зливових систем, на загальну суму 3 млрд гривень.

Як повідомляв "Телеграф", рік тому Одесу також топило під час сильної зливи. Деякі вулиці, в тому числі згадана Балківська, перетворилися на ріки.