Про цей монастир Шевченко писав у засланні: чому його обов’язково варто відвідати (фото)

Неподалік Лубен, серед мальовничих пагорбів Полтавщини, розташована одна з найдавніших і найшанованіших православних святинь України – Мгарський Спасо-Преображенський монастир. Це місце, де час ніби зупиняється, а душа знаходить спокій і відновлення.

Поєднання природної краси, давньої архітектури та глибокої духовності робить обитель унікальним явищем української культурної спадщини. "Телеграф" розповість про це детальніше

Заснування: легенда, освячена ангелами

Історія монастиря розпочинається 1619 року, коли митрополит Ісая Копинський заснував обитель завдяки щедрому пожертвуванню княгині Раїни Вишневецької. За переказом, саме ангели вказали благодійниці місце для майбутнього монастиря – легенда, яка надає цій святині особливого містичного значення.

Цю чудову історію увічнив Тарас Шевченко у своїй повісті "Близнюки", детально описавши духовну велич обителі. Кобзар не лише розповів про ангельське явлення, але й підкреслив значення монастиря для української духовності. Отже, Мгарський монастир нерозривно пов'язаний не лише з церковною, а й з літературною історією України.

Спасо-Преображенський собор

Серце монастирського комплексу – величний Спасо-Преображенський собор, будівництво якого розпочалося наприкінці XVII століття. Спочатку храм був дерев'яним, але вже з 1692 року почалося зведення мурованої церкви за проєктом талановитого архітектора Йогана Баптиста за участю інженера Михайла Томашевського.

Собор вражає своєю архітектурою: тринефна, шестистовпна будівля спочатку мала сім бань і була побудована за зразком Троїцько-Іллінського собору в Чернігові. Проте після пожежі у XVIII столітті храм реконструювали — кількість куполів зменшили до п'яти, а фасади прикрасили багатою ліпниною з вишуканим рослинним орнаментом, що надало собору ще більшої величності.

Дзвіниця – барокова вертикаль

Окрасою монастиря є триярусна дзвіниця, зведена у стилі бароко між 1785 і 1844 роками. Ця кам'яна будівля демонструє класичну архітектурну градацію: перший ярус прикрашений доричними колонами, другий – іонічними, а третій – коринфськими. Вінчає композицію напівсферичний купол.

Дзвіниця була не лише головними воротами на територію монастиря, а й духовним орієнтиром для прочан. Тут часто молився святитель Афанасій Лубенський, пам'ять про якого зберігається у монастирських меморіалах.

До монастирського ансамблю також входять:

• келійні корпуси для братії;
• будинок настоятеля у стилі класицизму;

• Тепла Благовіщенська церква кінця XIX століття у псевдовізантійському стилі;

• однобанна Афанасієвська церква, збудована на місці колишньої каплиці.

Легенди монастиря

У 1663 році монастир прийняв особливого постриженця – Юрія Хмельницького, сина легендарного гетьмана Богдана Хмельницького. Прийнявши чернецтво з іменем Гедеон, він залишився в обителі до кінця своїх днів. Ця трагічна доля гетьманського нащадка відображає складні перипетії української історії XVII століття.

Випробування радянської доби

XX століття принесло монастирю найважчі випробування. У 1919 році відбулись трагічні події — більшовики розстріляли тут ігумена Амвросія і 16 ченців під час боротьби за владу, що стало однією з найтемніших сторінок у його історії. Це сильно вплинуло на подальше життя монастиря, його руйнацію та репресії, що тривали аж до відродження уже в наш час.

За радянської влади духовне життя було зруйноване: дзвони перетопити на потреби індустріалізації, священні приміщення перетворили на військові склади, піонертабір і навіть дисциплінарний батальйон. На стінах давніх храмів досі помітні сліди від куль — німі свідки часів гонінь.

Відродження

Лише 1993 року, після розпаду Радянського Союзу, монастир повернули православній церковній громаді. Розпочалася кропітка робота з відновлення святині — не лише архітектурного комплексу, а й духовного життя обителі. Сьогодні монастир знову є центром православної духовності та паломництва.

Відвідати Мгарський монастир — означає доторкнутися до багатовікової історії українського народу, відчути силу духовної традиції та знайти душевний спокій у цьому благословенному місці. Це святиня, яка запрошує кожного зануритися в глибини національної історичної та духовної пам'яті, відкриваючи нові грані розуміння українського буття.

Як дістатися до монастиря

Щоб потрапити до монастиря, найзручніше доїхати до Лубен залізницею або автомобілем, а далі — на таксі або рейсовими автобусами до сіл Лука або Мгар, які знаходяться неподалік монастиря. Від залізничного вокзалу Лубен найбільш комфортний варіант — замовити таксі, що швидко доставить до монастиря. Якщо подорожуєте автобусом, треба знайти рейси, які їдуть до вказаних сіл, звідки до монастиря лишається кілька кілометрів пішки або на місцевому транспорті.

Раніше "Телеграф" розповідав про монастир, де зберігається копія славетної Чорної Мадонни. Історія цієї святині сповнена дивовижних легенд про чудеса та зцілення, і трагічних випробувань.